1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Анґелі Меркель стало нудно в межах внутрішньої політики

Проблема терористичної загрози залишається пріоритетною в європейській пресі. Газети також коментують ініціативу уряду Італії відігравати провідну роль у міжнародній миротворчій місії на Близькому Сході.

Австрійська газета STANDARD з певним скепсисом висловлюється щодо антитерористичних дебатів, зокрема, в Німеччині:

Лондон, Кіль, можливо знову Москва: список попереджених, але й, на жаль, вдалих терактів зростає з дня на день. Кожна така подія провокує великі дебати на тему безпеки, які, наприклад, зараз відбуваються в Німеччині. І з кожним разом міцнішає враження, що ще надто мало продумано й напрацьована в справі структуризації та кваліфікації форм терору та захисту від нього, –

зауважує STANDARD і веде далі

Можна назвати багато причин, чому публічні дебати проходять так сумбурно й приносять так мало користі. Адже тема неймовірно складна. Навіть справа загального визначення: що таке терор – досі не доведена до завершення. Стиль мислення виконавців бомбових замахів й до нині залишається незрозумілим. Відкрите суспільство стоїть перед довгим тяжким процесом навчання, результат якого поки що складно прогнозувати, – зазначає австрійське видання STANDARD.

Римська газета LA REPUBBLICA досить критично оцінює ініціативу уряду Романо Проді взяти на себе головну відповідальність за миротворчу місії в Лівані:

Чи зможуть миротворці ООН перешкодити другому раунду протистояння між Ізраїлем та „Хезболлою” чи бодай відтермінувати його? Чи може самі „блакитні шоломи” й стануть жертвами другого раунду? Перед тим, як буде відряджено до Південного Лівану великий італійський контингент, слід відповісти на ці запитання. Але дивним чином італійських політиків ці проблеми чомусь не турбують. Напередодні парламентських дебатів звучать слова підтримки урядової ініціативи взяти участь в операції в стратегічному для Італії регіоні. Але на головне питання відповіді так ще й не знайдено: чому ми повинні туди йти, з якою метою, яку ціну повинні заплатити? – бідкається LA REPUBBLICA.

Проблему воєнної пропаганди піднімає у своєму коментарі швейцарська газета TAGES-ANZEIGER:

Пропаганда завжди ставить собі за мету не бути розпізнаною як такою. І це створює проблеми спершу для преси, а потім і для громадськості: якій презентації подій слід вірити? Де – інформація, а де – намагання впливу? Позиція мас-медіа повинна полягати в певному скептичному ставленні, базованому на незламному прагненні не стати об’єктом маніпуляцій жодної із сторін конфлікту. Подібного слід очікувати й від критично налаштованої громадськості. Хто веде мову про „війну презентацій”, той не повинен забувати одного: картину з тілами загиблих можна цинічно інсценізувати і подавати з пропагандистською метою. Але мертві, яких вони показують є дійсно мертвими. Понад тисячу загинуло за 26 днів війни з ліванського боку та близько сотні – з ізраїльського. Навіть „брехлива картинка” не воскресить цих людей – зазначає TAGES-ANZEIGER.

Німецькі газети активно коментують останню прес-конференцію канцлера Анґели Меркель. Так газета WELT пише:

Найважливіше, що можна було зауважити: Анґелі Меркель стало нудно в межах внутрішньої політики. Вона вже розглядає світ як поле для гри. Чи доросла вона вже до того рівня, аби вважати себе глобальним гравцем, аби на рівних грати з велетнями цього світу? Це досить ризикований хід, адже згодом треба буде продемонструвати відчутний результат. Ця стратегія отримає свою реалізацію вже за кілька місяців: з першого січня Німеччина перебирає на себе керівництва в Євросоюзі та Великій вісімці. Тож пані Меркель потрапить у потужне, як ніколи, світло світової рампи, – прогнозує WELT.

Продовжує тему боннська газета GENERAL-ANZEIGER:

У країні, де федеральний президент чіткіше й конкретніше висловлюється за канцлера, щось діється не так. Але лише „щось”, звичайно, не все. Адже є й позитивні сигнали. Наприклад те, що Анґела Меркель під час відкриття нового політичного сезону була доволі чесною, стверджуючи, що симптоми економічного оздоровлення це не стільки її заслуга, скільки світового економічного зростання, власних зусиль підприємців і навіть її попередника Ґергарда Шредера... Зрештою правдою є й те, що Меркель здобула свою посаду, оскільки цього бажали виборці. Вона не є політиком-радикалом. Але водночас можна стверджувати, що пані канцлер давно переросла рамки речника урядової коаліції – підкреслює GENERAL-ANZEIGER.

Огляд преси підготував Любомир Петренко