1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

"Антігона" в Кабулі

Власне, тут ще часто рвуться міни і снаряди, літають ракети і гинуть люди. Це Афганістан. Але Юлія Афіфі, німкеня афганського походження, проводить тут репетиції Софокла. Студенти акторського відділення Кабульського університету ставлять "Антігону".

Хоча актори з ентузіазмом ставляться до постановки, все ж режисер нерідко нервується:

"Майбутні актори взагалі не знають, що таке театр, тобто вони не мають уявлення про театр, і тягнуться до кіно. Вони ніколи не брали до рук книжок, а деякі не вміють навіть читати. В них немає ніякої театральної практики, а їхня мовна техніка... Треба справді починати все з нуля".

Для Саміулли Набіпора такий початок - справжнє випробування. Він грає в театрі проти волі своєї родини:

"У моїй сім"ї всі традиційно віруючі мусульмани. Вони повністю проти театру. На жаль, актори раніше були не дуже гарні, і люди думають, що йдеться лише про танці. Тому вони проти. Але ми віддані нашій ідеї".

Але не всі наважуються публічно виступати. Щонайперше, майже неможливо знайти актрис, скаржиться Юлія Афіфі:

"Це дуже важко, бо ця професія вважалася дуже принизливою, і чимало родин із страху перед радикальними фундаменталістами, муджахедами, не наважуються дозволити своїм дружинам, сестрам, донькам виступати. Як я можу розбудити інтерес до культури, коли голод панує в країні, коли немає основних продуктів харчування, немає транспорту, струму..."

Цього року Афіфі проводить репетиції в рамках театральної студії, наступного збирається провести театральний фестиваль. Він має бути організований німецьким інститутом імені Ґете, який першим з іноземних культурологічних інститутів знову відкрив свої двері в Кабулі. Його завдання - пропагувати німецьку культуру за кордном - звужується з огляду на згадані вище проблеми. Як працюватиме Інститут у перспективі, значною мірою залежить від того, як розвиватиметься Афганістан, чи припиняться тут напади на іноземців. Говорить керівник інституту імені Ґете Ренате Ельзессер:

"Треба тут так працювати, наче сьогодні і є вже майбутнє. Якщо на мить замислитися над тим, чи довго збережуться твої зусилля, тоді людина була б просто паралізованою".

І це розуміють не лише Ренате Ельзессер та Юлія Афіфі, але й невелика театральна трупа кабульського університету. Бо вони неодмінно хочуть показати жителям столиці "Антігону".