1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Антиурядові протести в Німеччині: тривожний сигнал Шредеру чи небезпечна гра профспілок?

Одна з центральних тем у коментарях німецьких газет - масові протести проти реформ уряду канцлера Ґергарда Шредера, в яких передбачено скорочення в соціальній сфері. Минулими вихідними у маніфестаціях, організованих профспілками та лівими об"єднаннями, взяли участь до півмільйона німців. Причини, що змусили народ вийти на вулицю, аналізує ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЗОННТАҐСЦАЙТУНҐ: "Реформи" - це слово колись звучало радісно. Принаймні, багато хто був переконаний, що вони змінять багато що на краще. Сьогодні, коли хтось каже "реформи", народ реагує, як на появу розбійника біля гаманця. Чарівна формула лівих стала правим прокляттям. Французам було легше. Тиждень тому консервативний страх перед змінами допоміг лівим завдати смачної поразки консервативним реформаторам. Сигнал був однозначним і його зрозуміли всі в Європі: той, хто не хоче, щоб усе було як є, і збільшує навантаження на народ, того в демократичній країні більше не оберуть. Але в Німеччині все не так просто і тому масові демонстрації в Берліні, Кельні та Штутгарті здаються такими дивними, - пише ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЗОННТАҐСЦАЙТУНҐ і веде далі: Можна було б дивуватися союзу традиційних профспілок з бунтівниками-антиглобалістами з групи "Аттак" і потішитися появі нового об"єднання. Насправді ж все це виглядало майже загрозливо. "Ганьба згортанню соціального захисту!" - вигукував народний трибун Міхаель Зоммер - голова Спілки німецьких профспілок. "Ганьба опозиції!" - сказав кілька тижнів тому новий голова Соціал-демократичної партії Німеччини Франц Мюнтеферінґ. Останнє і для людей на вулиці, і для СДПН мало б гірші наслідки. Бо демонстрантам нема чого запропонувати, окрім гучних гасел і закликів до "зміни курсу". Як би там не було, один сигнал соціал-демократи й опозиція не повинні ігнорувати: щось не спрацьовує в цій країні, якщо всі проекти суспільної перебудови викликають протилежні від радості почуття. Винуватих багато: це і сам народ, і політика, і не в останню чергу економіка, - підсумовує ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЗОННТАҐСЦАЙТУНҐ. Берлінське видання ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ АМ ЗОННТАҐ критично ставиться до майже істеричних виступів профспілкових лідерів на мітингах: Профспілки опинилися перед такою ж дилемою, як і багато хто з тих, хто нібито представляє їхні інтереси. Якщо вони своїми демонстраціями та страйками змусять канцлера Шредера піти у відставку, "винагородою" може стати зміна системи, проти якої вони сьогодні йдуть на барикади. Профспілкові лідери...граються в небезпечну гру словами. Голова профспілки "Верді" Бзірске закликає до повстання, нібито "червоно-зелений" уряд збирається перейменувати всю Німеччину на Манчестер. А лідеру профспілок металістів Петерсу мариться "самогубче знищення соціальної держави" в умовах раннього капіталізму ХІХ-го століття, - наводить приклади ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ АМ ЗОННТАҐ. До іншої теми. Німецька преса продовжує обговорювати черговий раунд розширення НАТО, який завершився урочистим підняттям прапорів семи нових країн-членів перед штаб-квартирою Північноатлантичного альянсу в Брюсселі. ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ з Мюнхена зазначає: НАТО ніколи не був альянсом, що задовольнявся внутрішньою стабільністю. Він завжди прагнув забезпечувати стабільність і поза своїми кордонами. Саме на зовнішньому фронті, попри Балкани та Афганістан, НАТО поки не може похвалитися великими успіхами. Головний миротворчий проект сьогодення називається "Ірак", незалежно від того, хто був за війну, а хто проти. В Іраку йдеться про відносини Заходу з арабським світом. А ще там вирішується питання про ефективність та підтримку ісламістського тероризму. Увесь світ єдиний у думці, що одноосібному пануванню США в Іраку має настати кінець. Увесь світ знає, що стабільність в Іраку ще роками залежатиме від іноземних військ, якщо країна не захоче стати жертвою громадянської війни та фундаменталізму. І весь світ знає, що це може бути завдання для НАТО з відповідним мандатом ООН. Замість того, щоб розвішувати прапори, альянсу слід було б серйозно обговорив таку перспективу, - закликає ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ. Тему продовжує ВЕТЦЛАРЕР НОЙЕ ЦАЙТУНҐ: Подолання конфлікту між Сходом і Заходом - це триумф людського розуму, навіть якщо сьогоднішній уряд у Москві з підозрою спостерігає за наближенням НАТО до кордонів Росії. Дякувати за це треба в першу чергу наймужнішій людині з Радянського Союзу - Михайлові Горбачову. Але після Горбачова історія не зупинилася, і до радості з приводу завершення протистояння між Сходом і Заходом додається занепокоєння загрозами нового століття. Для НАТО, яка тепер нараховує 26 країн-членів, це випробування буде таким же серйозним, як і епоха гонки озброєнь, - прогнозує ВЕТЦЛАРЕР НОЙЕ ЦАЙТУНҐ. Огляд преси підготував Роман Гончаренко.