Александер Рар: ″Путін приїхав до України як тріумфатор″ | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 26.04.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Александер Рар: "Путін приїхав до України як тріумфатор"

"Німецька хвиля" попросила прокоментувати нові українсько-російські угоди та робочий візит до України прем'єра РФ Володимира Путіна політолога, експерта Німецького товариства зовнішньої політики Александера Рара.

default

Александер Рар

Deutsche Welle: Як Ви оцінюєте наслідки підписаних у Харкові президентами Медведєвим та Януковичем угод – обмін низької ціни газу на 25-річне подовження перебування ЧФ в Україні?

Александер Рар: У першу чергу, Україна все-таки добилась того, заради чого вона пішла на ці революційні та сенсаційні угоди з Росією. Україні потрібні грошові ресурси. Вона не зможе власними силами в сьогоднішній ситуації вийти з фінансової кризи, вона не хоче повторити долю Греції, тому треба діяти якомога швидше. Європейський союз не має тих ресурсів, тих можливостей допомогти Україні і пов'язує свою допомогу з певними політичними вимогами, під ті соціальні програми, які дозволить Захід. Росія дає дешевий газ і тим самим розв’язує Україні руки для просторих дій у внутрішній політиці, без якихось обмежень. Тому в цьому сенсі Україна виграла час, і на майбутні роки матиме більше грошей, в усякому разі на затикання соціальних дірок. Щодо флоту, то, дозволяючи Росії залишатися в Криму фактично ще чверть століття, викреслила зі своєї зовнішньополітичної програми пункт «вступ до НАТО». Тому що за присутності російського ЧФ в Криму вступити до НАТО Україна ніяк не зможе.

Яке, на Вашу думку, ставлення Європи до харківських угод?

Немає чіткої позиції Європи. Це для мене є певною сенсацією, що немає жодних яскравих або тривожних заяв з боку західних політиків або західних інститутів з приводу того, що в Харкові було зроблено. Мені це теж достатньо важко пояснити. Я думаю, що, по-перше, Європа або Захід справді увійшли в нову фазу співпраці з Росією. Після того, як ще два роки тому всі казали про можливість відновлення «холодної війни». Друге, що важливо підкреслити, Польща була країною, яка стояла на захисті українських інтересів і на тому, щоб Україна скоріше увійшла до НАТО і Європейського союзу. Нині в Польщі та Росії намічається певне потепління відносин. Тому можна припустити, що цей чинник критики з боку Польщі, який передавався на весь Захід, він «усох». І Євросоюз або Захід повинен, нарешті, визнати, що у нього немає грошей на те, щоб підтримати цю велетенську країну Україна з її проблемами.

Сьогодні - після підписання і напередодні ратифікації у Верховній Раді російсько-українських договорів – до Києва здійснює робочий візит прем’єр-міністр Росії Володимир Путін. Він тут з символічною метою чи то хоче ще розвинути харківські угоди? Зокрема, експерти не виключають, що росіяни прагнуть об ' єднання авіабудівних комплексів України та Росії.

Українська сторона запропонувала ще під час візиту Януковича до Росії та на зустрічі Януковича з Медведєвим у Вашингтоні таку стратегічну співпрацю в авіаційній промисловості. Тож, конкретні пропозиції тепер будуть обговорюватися. Хоча я не знаю, наскільки вони реалістичні. Мова йде нині також про те, щоб відновити проект Антонов-70. Теоретично він може здатися комусь цікавим і на Заході, але до реалізації такого спільного проекту пройде значний час, можливо, усе президентство пана Януковича. Але Путін приїздить до України справді як тріумфатор. Він вважався там колись «персоною нон-грата», значно більше, ніж Медведєв. Я думаю, він буде тепер їздити достатньо часто в Україну, тому що конкретні справи в економічному плані веде він, а не президент. І він буде намагатися піти на максимум можливостей, вимог і пропозицій для України, а саме – запропонувати Україні вступити до Єдиного економічного простору, яке нині створюється спільно з Казахстаном і Білоруссю. Це буде пропозиція і конкретне прохання Росії. Як відгукнеться на нього Україна, сьогодні сказати важко. Але в усякому разі одне можна сказати – для України з'являється вперше за останні 5-6 років суттєва конкретна економічна альтернатива. Не проти входження до ЄС і НАТО, але на орієнтацію теж на певні реінтеграційні структури на Сході.

Інтерв ' ю: Захар Бутирський
Редактор: Роман Гончаренко

DW.COM

Також за темою