1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Активісти обурені закритістю конкурсів на топ-посади в Україні

Конкурси, які мали би продемонструвати публічний і прозорий відбір високопосадовців в Україні, перетворюються на закриті клуби, де за збігом обставин перемагають суперечливі кандидати, говорять активісти.

Цієї осені в Україні стартувала реформа державної служби, мета якої полягає в тому, щоб високопосадовців призначали не одноосібно, а обирали на прозорому конкурентному конкурсі. Наприклад, якщо раніше президент сам за поданням Кабінету міністрів призначав голів обласних державних даміністрацій, то тепер їхні кандидатури мають визначити на відкритому конкурсі. Щоправда, переможець конкурсу може бути не до вподоби президентові, і він може вимагати повторного конкурсу. 

Перший конкурс - і скандал

Конкурси проводити має комісія з питань вищого корпусу державної служби при Національному агентстві з питань держслужби України. У ній засідають 11 членів -  по одному представнику від президента, уряду та Державної судової адміністрації, керівники Нацагентства із запобігання корупції та Нацагентства з питань держслужби, представник профспілки працівників державних установ України, представник Федерації роботодавців, а також чотири представники від громадськості та наукової й експертної спільноти. 

Та вже перший конкурс на голову Миколаївської облдержадміністрації супроводжував гучний скандал. Журналісти спільного проекту Радіо Свобода та каналу "UA:Перший" - програми "Схеми" - з'ясували, що переможець конкурсу, народний депутат від "Блоку Петра Порошенка" Олексій Савченко, наробив з десяток помилок та описок у своїй презентації під час конкурсу. При цьому, за даними журналістів, кандидат встиг правильно відповісти на 34 питання тесту за рекордні шість хвилин. Це ніяк не здивувало членів комісії, які таки віддали перемогу представнику президента.

Різке занурення

Кабінет міністрів України

Кабінет міністрів України

Після цієї історії доступ до роботи комісії різко обмежили. За словами журналіста Сергія Андрушка, який саме і викрив помилки в роботі Савченка, від ЗМІ приховали інформацію про те, як саме члени комісії голосують, закрили доступ до письмових робіт кандидатів та скасували їхні публічні презентації. "Все, з чим ми, журналісти та громадськість, можемо ознайомлюватися, - це те, як комісія проводить співбесіди та оголошує результати", - говорить Андрушко. Журналіст упевнений, що комісія пішла на це, щоби громадськість не могла дізнатись про помилки нових переможців та рівень їхньої підготовки.

За словами координатора моніторингової місії #ДоброЧесно Миколи Виговського, який з перших днів роботи комісії спостерігає за її діяльністю, прямої вказівки на публікацію оцінок членів комісії в законі немає. І саме це дає можливість для маніпуляцій. "Умовно кажучи, якщо є необхідність просунути якогось кандидата, то змова бодай чотирьох членів може призвести до його перемоги. Тобто кому треба вони поставлять максимальні оцінки, а кому ні - мінімальні. Але ми про це не зможемо дізнатися, бо невідомо, як голосує кожен окремий член комісії", - пояснює Виговський.

Закрити, щоб не було соромно

Один із членів конкурсної комісії за квотою від громадськості Ігор Коліушко в коментарі DW захищає позицію закритості двома аргументами. По-перше, говорить він, подекуди кандидати отримують нуль балів за свої роботи, і публікація цих результатів може їх дискредитувати. А по-друге, анонімність сприяє незалежності  членів комісії. "Комісія не публікує таку інформацію, але видає її на запит будь-кого", - говорить Коліушко. Журналіст Сергій Андрушко в коментарі DW запевняє, що відправляв численні запити на отримання вже перевірених письмових робіт кандидатів та оцінок членів комісії, але відповіді так і не отримав.

Віталій Шабунін

Віталій Шабунін

 Віталій Шабунін з Центру протидії корупції обурюється аргументації членів комісії і називає це вищою мірою свавілля. Його Центр подав уже два позови щодо сумнівності переможців конкурсів на посади голови Миколаївської ОДА та держсекретаря імінстерства охорони здоров'я. Як співавтор закону про Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціальну антикорупційну прокуратуру (САП), він пам’ятає, як всі оцінювання членів комісії по кожному кандидату обов’язково публікували в Інтернеті, всі засідання комісії проходили в онлайн-режимі, а журналістів пускали на всі етапи відбору. "Ми робили це, щоб навіть думки не було щось приховати, - пояснює Шабунін. - Зараз ми говоримо про топ-посадовців держави, яку я фінансую своїми податками. Тому я маю право отримати доступ до всіх документів, на основі яких обрали того чи іншого кандидата. Ми ж не про голову сільради чи райадміністрації говоримо".

Критерій доброчесності

Закритість оцінювання є однією з причин, чому суперечливі кандидати перемагають на конкурсах, впевнені активісти. Друга причина - брак якісного фільтру претендентів, так званого критерію доброченості. Простіше кажучи, їх не перевіряють на зв’язок з попередньою владою або з корупційними скандалами. А отже, Андрій Галущак, наприклад, без будь-яких проблем переміг у конкурсі на посаду держсекретаря міністерства інфраструктури, а Олексій Тахтай став держсекретарем міністерства внутрішніх справ. Як повідомлялося, обидва були замішані у корупційних скандалах.

Член комісії Ігор Коліушко визнає - це недолік законодавства, яке хоч і вимагає від держслужбовців доброчесності, патріотизму і політичної нейтральності, проте жодних інструментів для перевірки цього комісії не надає. "У нас є тільки один засіб перевірки - діалог з кандидатом. Ми не є слідчим органом, ми не є органом боротьби з корупцією, ми лише проводимо співбесіду", - говорить Коліушко.

Нащо тоді весь цей конкурс, де перемагають люди з дивноїю репутацією, обурюється Шабунін. "Усі конкурсні комісії на голову НАБУ, на голову і керівних органів САП, на Нацагенства з повернення активів - всюди брали до уваги критерії доброчесності. А комісії з обрання високопосадовців на це наплювати. Ну нащо такий конкурс, який в Україні після Революції гідності, не бере до уваги доброчесність кандидатів". 

Перемагають свої

На думку експертів, комісія давно мала би звернутися до уряду і парламенту з вимогою внести зміни до законодавства, щоб покращити умови відбору кандидатів. Голова Нацагенства з питань держслужби і одночасно головуючий на засіданнях комісії з питань вищого корпусу державної служби Костянтин Ващенко визнає, що це є упущенням комісії, але запевняє, що у ній працюють над змінами. "Ми внесемо зміни до порядку проведення конкурсу, і компетенція доброчесності буде окремо оцінюватися на підставі відповідних критеріїв", - говорять Ващенко. Які саме це будуть за критерії і коли їх затвердять, поки не відомо. Та оскільки закон зворотної сили не має, то до переможців попередніх конкурсів ці критерії застосовуватися вже не будуть. Це і не потрібно, вважає Ващенко. На його думку, жоден з переможців не підпадав під дію закону про люстрацію і не був притягнутий до відповідальності за корупційні злочини, а все інше, мовляв, лише суб'єктивні оцінки громадських активістів.

В об'єктивність і незалежність комісії координатор моніторингової місії #ДоброЧесно Микола Виговський не вірить, адже більшість членів комісії представляють ту чи іншу гілку влади. "Комісія підконтрольна двом центрам впливу. При голосуванні на посади голів ОДА комісія голосує за певними вказівками, які надходять з Адміністрації президента. При голосуванні на посади у виконавчій владі центром впливу є переважно оточення прем'єра", - говорить Виговський. Саме тому він не дивується, що в більшості випадків на конкурсах на посади держсекретарів перемагають діючі заступники міністрів, керівники апарату. Щоправда, часто вони виявляються й найбільш сильними кандидатами, бо не мають серйозних конкурентів. "На жаль, дуже мала кількість людей подається на ці конкурси, - пояснює Виговський. - Уряд не дуже сильно анонсував вакансії, кволо шукав нових управлінців, менеджерів". На думку експерта, таким чином Кабмін хотів якомога тихіше провести конкурс, щоб простіше було провести своїх.

Дивитись відео 01:50

(Не)прихована корупція в апараті ВР (13.12.2016)

Аудіо й відео до теми