1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Авта, авта, авта... Європейські мегаполіси пручаються

„Вільний проїзд для вільних громадян” – таку назву має досить-таки новаторська кампанія, що її проводить і міська влада Брюсселя.

default

У Парижі розмірковують, чи можна вночі коліями метрополітену доставляти вантажі в центральні райони міста. У Берліні планують створити єдину систему координації світлофорів. Щоб потрапити в центр Лондона на приватному автомобілі, треба сплатити спеціальний збір. У різні способи європейські мегаполіси борються з напруженим дорожнім рухом - із забрудненням повітря СО2, канцерогенною сажею від дизельних двигунів, цілодобовим гамором і постійними пробками на вулицях. „Вільний проїзд для вільних громадян” – таку назву має досить-таки новаторська кампанія, що її проводить і міська влада Брюсселя. Міністр транспорту Паскаль Смет:

„Для того, щоб стимулювати громадян змінити спосіб пересування містом, ми даруємо тим, хто зніме з обліку своє авто, велосипед і п’ятирічний абонемент на користування міським транспортом. Але за однієї умови: впродовж цих п’яти років вони не повинні купувати інший автомобіль.”

Цією пропозицією вже скористувалися 18 000 брюссельців. У бельгійській столиці оголошують також „вільні” неділі, коли всі приватні авта повинні залишатися в гаражах та на стоянках. Уночі містом курсують численні маршрутні таксі. А вантажний рух незабаром координуватиме супутникова навігаційна система, яка спрямовуватиме фури об’їзними трасами, щоб вони не блукали центром Брюсселя. На вулицях Барселони правила дорожнього руху змінюються залежно від часу доби. „Це стало можливим завдяки одній особливості наших міських мешканців”, - каже директор транспортного відомства Хорді Хереу:

„Барселонці традиційно є дуже дисциплінованими й намагаються завжди дотримуватися встановленого порядку. Це дозволяє використовувати дорожні смуги з різною метою. Вночі частина з них перетворюється на місця для паркування. Рано-вранці водії звільняють вулицю, й на ній поновлюється звичайний рух, а в передобідні години, коли більшість населення перебуває на роботі, тут можуть спокійно розвантажувати свій товар постачальники крамниць та супермаркетів.”

У майбутньому транспортна мережа міст має відповідати не лише вимогам захисту довкілля, а й соціальним чинникам. Право кожної людини на мобільність – це, зокрема, й спеціальні ліфти для інвалідів та велосипедистів, і безкоштовний проїзд у громадському транспорті для безробітних та пенсіонерів. „Сьогодні в Євросоюзі діють єдині норми щодо допустимого рівня гамору від дорожнього руху та концентрації в повітрі продуктів згоряння дизельного пального, - каже державний секретар транспортного відомства Берліна Марія Краутцберґер. – Завдяки цьому муніципалітети можуть не тільки запроваджувати штрафні санкції, а й, посилаючись на закон, вимагати додаткових інвестицій на спорудження звукоізоляційних загорож, на заміну дизельних автобусів тощо. Але коли законодавча база відсутня, багато цікавих екологічних проектів так і залишається на папері, бо міським скарбницям бракує коштів ”:

„Проблема в тому, що відсутні необхідні рамкові умови. Доки, наприклад, вантажі буде дешевше перевозити автофургонами, ніж залізницею, не допоможуть ніякі заклики та кампанії. Міста не можуть упоратися з цим потоком самотужки. Нам потрібна допомога федерального уряду, нам потрібне втручання Євросоюзу.”

Захист урбанізованого довкілля поки що не належить до пріоритетів ЄС. Можливо, ситуація зміниться, якщо буде створено спеціальний структурний фонд, як того вимагає Конгрес європейських мегаполісів. „Тоді ми не будемо такими безпомічними, коли інтереси своїх же громадян зраджують національні уряди”, - сподівається уповноважений з питань організації дорожнього руху Парижа Дені Бупа:

„Ми вкрай занепокоєні тим, що у Франції бюджетні витрати на охорону довкілля буде скорочено на 20%. Система громадського транспорту негайно потребує інвестицій. Величезних інвестицій. Отримати їх ми мали б іще вчора. Замість цього уряд виділятиме ще менше коштів. Така політика – це шлях в нікуди.”

За матеріалами німецької преси