Іспанці без сієсти
7 січня 2006 р.
За все у житті потрібно платити. Навіть за тригодинну обідню перерву. Саме через неї, через традиційну сієсту іспанські держслужбовці змушені були працювати до 20 години щоденно.
"Коли я приходжу додому, то в мене вистачає часу лише на те, щоб поїсти та й лягати спати"
... нарікає цей молодий хлопець. Від такого розпорядку дня потерпають родинні стосунки, знижується якість життя та погіршується стан здоров’я. Такого висновку дійшла комісія експертів, яка влітку досліджувала денні ритми іспанських чиновників. Говорить голова комісії Каталане Іґнасіо Букерас:
"З’являється втома, стрес та розлад сну. Іспанці сплять десь на 40-50 хвилин менше, ніж середньому по Європі."
До того ж іспанські діти проводять занадто багато часу без батьків, оскільки останні повертаються додому з роботи дуже пізно. З огляду на це уряд Іспанії вирішив дозволити чиновникам іти з роботи вже о 18 годині. Втім кількість годин, яку вони мають відпрацювати протягом тижня залишається незмінною. Це означає, що співробітники державних закладів мають або ж ставати до праці раніше, або скорочувати перерву на обід – тобто сієсту.
"Я вважаю, що це – гарна ідея – мати більше вільного часу. Що швидше я закінчуватиму мою роботу, то краще.”
Нині під час тригодинної сієсти іспанці не встигають багато чого зробити. Більшість обідає у якомусь затишному ресторані, якщо такий поблизу є. Спати по обіді майже ніхто не встигає. Розповідає Ігнасіо Букеас.
"Їм потрібно 45 хвилин, щоб доїхати додому і ще стільки ж, щоб повернутися назад. Це означає, що часу просто більше не залишається."
Сієсту традиційно влаштовували селяни у найспекотніших районах Іспанії. Там проводити польові роботи за 40 градусної жари не така вже й приємна справа. Тож селяни зазвичай прямували додому, щоб у затишку і прохолоді добряче попоїсти та трохи подрімати. Витрачати час на подолання довгих відстаней їм не доводилося. Згодом тригодинний обідній перепочинок став звичним й для інших професій, зокрема клерків та чиновників.
Тепер же сієста - це більше традиція, ніж необхідність. Особливо для держслужбовців, які зрідка працюють на свіжому повітрі, а з надлишковою температурою у офісах борються за допомогою кондиціонерів. Більшість приватних фірм та компаній вже давно відмовилися від тривалої обідньої перерви та перейшли на звичний європейський розклад роботи. Тепер сієсти можуть позбавитися і держслужбовці. Але з власного бажання.
Тетяна Карпенко