Іран не каже ні „так”, ні „ні”

Авторитетна німецька газета WELT, торкаючись іранської теми, зазначає:

Іран раптом почав поспішати. Вже нині він готовий розпочати „серйозні переговори”, про що заявляє голова Ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані. То що ж тоді було раніше? Правильно: переговори не були серйозними, відбувалася гра на затягування часу, в яку втягалася міжнародна спільнота. Нині ж фактом є те, що багато часу не залишилося. П’ять атомних держав та Німеччина мають намір негайно перевірити, що пропонує Тегеран як базу для серйозної розмови. Вони швидко визначать, чи достатньо вагомих економічних і політичних аргументів надасть Іран, аби знову сідати за стіл переговорів. Якщо ж ні, якщо нічого не вказує на те, що країна має намір виконати головну вимогу – зупинити програму збагачення урану – то Раді Безпеки ООН доведеться запровадити санкції щодо Ірану. Бо інакше Рада остаточно втратить довіру до себе, – застерігає WELT.

Тему продовжте мюнхенська газета SÜDDEUTSCHE ZEITUNG:

Іран не каже ні „так”, ні „ні”, а видає пакет позитивної та негативної реакції на пропозицію п’яти атомних держав та Німеччини щодо врегулювання ядерної суперечки. Тобто західні пропозиції частково були прийняті, частково відкинуті, частково поставлені під сумнів. Іранське керівництво не демонструє великого страху перед можливими санкціями ООН. Тегеран сподівається, що Росія й Китай, хоч і підтримають ультиматум, але намагатимуться втримати в певних межах обсяг санкцій. Високі ціни на нафту та зміцніле регіональне становище Ірану дозволяють тамтешньому керівництву вірити, що ніхто собі не дозволить зневажити країну, – підкреслює SÜDDEUTSCHE ZEITUNG.

Газета FRANKFURTER RUNDSCHAU, коментуючи воєнні погрози Північної Кореї, радить не сприймати їх серйозно:

Була б Північна Корея нормальною країною, то можна було б серйозно занепокоїтися воєнними погрозами Пхеньяна. У вівторок комуністичний режим пригрозив ударами по Південній Кореї та Сполучених Штатах. Таким чином Пхеньян відреагував на щорічні спільні військові навчання обох країн. З точки зору Північної Кореї, ці маневри є посяганням на „суверенітет країни”.

Зазначає FRANKFURTER RUNDSCHAU і продовжує:

Але Північну Корею не назвеш нормальною країною. Вже півстоліття режим клану Кімів лякає своїх співгромадян, що країна перебуває на межі війни. Народ постійно перебуває в стані воєнної тривоги. Мешканців Пхеньяну систематично відправляють у бункери. „Дорогий вождь і учитель” Кім Чен Ір знає, що у військовому змаганні зі Сполученими Штатами йому ніколи не світитиме перемога. Насправді він намагається своїми погрозами змусити Вашингтон до поступок на переговорах, які б вивели країну з економічної ізоляції, – припускає FRANKFURTER RUNDSCHAU.

І на завершення огляду – коментарі щодо останніх бойових сутичок у Демократичній Республіці Конго, де ще тривають вибори президента. Англійська ділова газета FINANCIAL TIMES зауважує:

Відновлення боїв після безрезультатних виборів у Конго демонструє, наскільки крихким є мир цій країні. Після двох воєн за останнє десятиліття, у яких полягло близько чотирьох мільйонів людей, стабільність так і не настала. Допоки в Конго не буде єдиних добре споряджених і оплачуваних сил безпеки, доти кровопролиття не можна виключати. Стабільність після виборів має стати життєво важливим завданням для міжнародних миротворців. 1960 року ООН зазнала фіаско з місією в цій країні. Тож тепер вона повинна поборотися за своє реноме – закликає FINANCIAL TIMES

Газета NEUE PRESSE з Ганновера досить песимістично оцінює ситуацію в Конго:

Десятиліттями закордонні дипломати переживали не стільки за добробут в Конго, скільки за природні багатства країни. Традиція збирання трофеїв перейшла і до місцевих польових командирів. Те, що вони добровільно не відмовляться від влади і прибутків, було зрозуміло ще до виборів. Тож можливість позбавити влади колишнього польового командира демократичним шляхом виглядає майже утопією. Ситуація й без того є ризикованою, а озброєння ворогуючих угруповань робить її вибухонебезпечною. Тому дуже легковажно було з боку європейців погодитися на миротворчу місію без вимоги роззброєння воєнізованих формувань кандидатів у президенти, – зазначає NEUE PRESSE.

Огляд преси підготував Любомир Петренко