Ірак: Непевні надії на краще життя

Головну увагу німецька преса приділяє виборам в Іраку, які відбулися минулої неділі. Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ висловлює сумнів у тому, що після виборів життя людей у цій країні стане кращим:

Вибори в Іраку відбулися, і вони стали чимось середнім між танцями радості й смерті. На півночі й півдні виборці на диво рішуче прямували до виборчих дільниць. Але перед підрахунком голосів мали бути підраховані загиблі. Вибухи в Багдаді, Басрі, напади і перестрілки в багатьох інших містах країни – демократія перебувала під потужним обстрілом. Учасники руху опору все ж таки своєї мети – унеможливити голосування - не досягли. І за цю добру новину треба подякувати кожному іракцю, який, ризикуючи життям, віддавав свій голос. Але надія, що цей голос був відданий за краще майбутнє країни, надто непевна, - читаємо в газеті ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ.

Тему продовжує газета ВЕСТФЕЛІШЕ НАХРІХТЕН:

Знімаємо капелюха перед іракцями: вибори відбулися. Це успіх! Але чи справдиться надія, яку покладали США на вибори? Навряд: мало що зміниться в буденному житті людей. До Межиріччя не повернуться мир і безпека, терор триватиме, страх залишиться, - прогонозує газета ВЕСТФЕЛІШЕ НАХРІХТЕН.

Аналізуючи хід виборів, чимало видань замислюється над тим, що неодмінно треба зробити новому іракському керівництву в перспективі. Так, газета ФРЕНКІШЕР ТАҐ пише:

Перехідний парламент, який обирали в неділю, матиме одне дуже важливе завдання: він має розробити Конституцію. Це не повинна бути Конституція європейського зразка. Вона повинна відповідати реальностям Іраку. Вона має бути написана так, щоб нею були задоволені як шиїти та суніти, так і курди. Чи не схоже це на пошуки квадратури кола? – запитує газет ФРЕНКІШЕР ТАҐ.

Газета МІТТЕЛЬДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ вважає, що без залучення до управління країною сунітів в Іраку ще довго не настане мир:

Ірак може перевести подих: 30 січня завершилося з порівняно малими жахами. Хоча до виборчих урн і прийшло більше громадян, ніж очікувалося, більша частина сунітської меншини залишилася вдома. Її участь у виборах може бути близько 10 відсотків. А свобода і демократія лише тоді зміцнять свої позиції в Іраку, якщо вдасться долучити до влади ображених сунітів. І лише тоді можна буде сказати, чи вдалим був недільний день для всього регіону, - наголошує газета МІТТЕЛЬДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ.

Газета ОСТТЮРІНҐЕР ЦАЙТУНГ звертає увагу на ключову роль американців у вирішенні іракської проблеми:

Як повинна функціонувати іракська демократія, яка народжується, якщо в політичних буднях домінують погрози, залякування, насильство і вбивства? Чи є взагалі шанс для стабільності і безпеки? В офіційній американській урядовій риториці ці запитання ігноруються або ж їхнє значення применшується. Пошепки про вибори в Іраку у Вашингтоні говорять як про останню надію. Якщо ситуація не зміниться, то тоді ніхто просто не знає, що робити далі. Тому вперше від початку іракської війни нині ведуться дискусії про швидке виведення американських військ.

Німецька преса широко коментує заяву федерального міністра економіки Німеччини Вольфґанґа Клемента про те, що число безробітних у країні може перевищити 5 мільйонів. Він пояснює це новим статистичним підходом. Газета ФОЛЬКСШТІММЕ переконана, що число людей без рооботи в країні значно більше:

Клемент вважає, що сказав усю правду про ринок робочої сили, коли нарешті підтвердив, що в Німеччині 5 мільйонів безробітних. Справді? Але ж не лише ті, хто в результаті економічних реформ потрапив до новітньої статистики, погіршують ситуацію. Сотні тисяч безробітних приховані серед тих, хто проходить перепідготовку і одержує нову професію. Адже і в них немає справжньої роботи. І тим самим цифра безробітних наближається до 6-мільйонної позначки.

Цю думку повністю поділяє видання ОФФЕНБАХ-ПОСТ:

Звичайно, кожному ясно, що статистика Федерального агентства з питань праці показувала досі не всю правду. Але й нові цифри, в яких до числа безробітних долучаються ті, хто одержує соціальну допомогу, не дають повної картини. Бо з неї вирахувані, приміром, ті, хто проходить перекваліфікацію, і хто через високе безробіття змушений був раніше піти на пенсію. Ну, статистика – це така справа. Питання повинне полягати в тому, як дати безробітним заробіток, а не в тому, як їх найкраще запакувати в статистичні показники. Політика на ринку праці лише тоді має сенс, коли завдяки їй люди одержують роботу. Оце і є вся правда, пане Клемент, і насправді єдине, що цікавить людей.

Огляд німецької преси підготував Віктор Тимченко