1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Індикатор щирості прозахідного курсу Києва

12 березня 2006 р.
https://p.dw.com/p/ALub

Європейські видання розмірковують над тим, який вплив матиме смерть колишнього президента Югославії Слободана Мілошевича на політичну ситуацію в Сербії, а також пишуть про митний конфлікт на українсько-придністровському кордоні. Так, німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung зауважує:

„Для всіх учасників протистояння ставки є дуже високими. Президент України Віктор Ющенко відстоює в цій ситуації вірогідність проголошеного ним курсу європейської інтеграції. Самопроголошений лідер Придністров’я Смірнов бореться за прибутки свого клану і, можливо, за своє політичне майбутнє взагалі. Україна опинилася в ситуації конфлікту інтересів двох сторін”,

- зазначає Frankfurter Allgemeine Zeitung і пояснює:

„З одного боку, немала частина прибутків від відмивання грошей та контрабанди, що квітла на українсько-придністровському кордоні, напевне, потрапляла до кишені деяких українських олігархів, причому також тих, що фінансують передвиборну кампанію ющенківської „Нашої України”. За деякою інформацією, саме ці кола тиснули на Ющенка, аби він не чіпав кордон. З іншого боку, українське зовнішньополітичне відомство усвідомило, що після 30 листопада, коли на кордоні розпочала роботу місія спостерігачів від Євросоюзу, проблема українсько-придністровського кордону стала індикатором щирості прозахідного курсу Ющенка. Якщо в цій ситуації Київ продовжував би дивитися на проблему придністровської контрабанди крізь пальці, в його заяви про європейську інтеграцію перестали б вірити”, - підсумовує Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Інша німецька газета Lübecker Nachrichten аналізує ситуацію на Балканах після смерти сербського екс-диктатора Слободана Мілошевича:

„Нині Сербія під керівництвом націоналіста Воїслава Коштуніци якраз відмежовується від решти європейських країн. Самокритичного аналізу балканських війн тут не було і не передбачається, колишні поплічники Мілошевича мають фракцію в парламенті і є важливою політичною опорою нинішнього президента. Сьогодні вони знову повернулися до багатьох владних важелів. Складно сказати, чи виб’є смерть ідейного лідера ґрунт з-під ніг націоналістів. Нині саме час, аби Белград подав важливий сигнал Європі, видавши міжнародному правосуддю екс-генерала Ратко Младіча і колишнього лідера боснійських сербів Радована Караджича”, - зазначає Lübecker Nachrichten.

Італійське видання La Republica звертає увагу на той факт, що смерть Мілошевича не дозволила довести до кінця важливий для міжнародної спільноти судовий процес:

„Судді не мали достатньо часу, аби в повному обсязі визначити міру відповідальності Мілошевича по всіх понад шістдесяти пунктах звинувачення, в тому числі етнічні чистки у Хорватії, Боснії і Косові. Отже питання про те, яку саме роль відіграв екс-президент у злочинах, що супроводжували розпад Югославії, назавжди залишиться без вичерпної відповіді. В той же час, за стінами суду дослідникам вдалося знайти достатні свідчення для того, аби в історію Мілошевич увійшов під прізвиськом „балканський кат”, -

зауважує La Republica і веде далі:

„Однак відсутність судового вироку надає прихильникам Мілошевича (а таких чимало) аргумент на корись того, що суддям ніби так і не вдалося знайти достатніх доказів для засудження екс-президента Югославії. Більше того: серед його найвідданіших прибічників навіть поширюється твердження про те, ніби Мілошевича просто вчасно „прибрали”, аби приховати безпорадність трибуналу в його справі”, - читаємо на шпальтах La Republica.

Британська Sunday Times аналізує роль, що її відіграв міжнародний військовий трибунал у Гаазі, якому за чотири роки так і не вдалося винести вирок Слободану Мілошевичу:

„Багато кому така розв’язка принесе полегшення, в тому числі, мабуть, і нинішньому сербському керівництву. І все ж таки незавершений процес мав велике значення. Зібрані докази переконливо засвідчили, що саме Мілошевич був стрижнем злочинного режиму, який мав на меті побудувати „велику етнічно чисту Сербію” на руїнах Боснії і Хорватії. Поступово процес став своєрідною терапією для багатьох сербських політиків, які свого часу симпатизували Мілошевичу. Задокументовані під час судового процесу жахливі знахідки як-то рефрижератори із трупами замордованих албанців, а також шокуючі відеозаписи із злодіяннями сербських бойовиків у Сребреніці, значною мірою розвіяли симпатії сербів до Мілошевича”, - констатує Sunday Times.

Огляд преси підготував Євген Тейзе