Імплантат від італійських учених – замінник кісток з деревини

Складні перелами кісток нині часто лікують за допомогою титанових або керамічних імплантатів. Але процес одужання після таких операцій не завжди відбувається легко. Часто трапляються різноманітні ускладнення, реакції відторгнення чужорідного матеріалу. Великі сподівання покладаються на розробку італійських учених. В рамках європейського проекту TEM-PLANT вони виготовляють замінники кісткового матеріалу з деревини.

На перший погляд, щось подібне до невиразного циліндра насправді є рішенням, що може зробити справжню революцію в медицині. Він складається зі штучного кісткового матеріалу, виготовленого з деревини. Імплантати з нового матеріалу, як прогнозують учені, мають значно поліпшувати шанси на одужання без ускладнень пацієнтів з серйозними пошкодженнями кісток.

«Донорську кісткову тканину отримати дуже складно, для цього потрібні банки донорського матеріалу. Крім того, немає абсолютної упевненості щодо стерильності. Таким чином матеріал-замінник кісткової тканини у перспективі міг би стати рішенням», - пояснює ортопед і травматолог Марчелло Марцачі.

Наближення до оригіналу

Розробники нового матеріалу - Анна Тампієрі та її колеги-науковці з північно-італійської Фаенци. Поштовхом для роботи у цьому напрямку стало те, що деревина за фізичними характеристиками дуже нагадує натуральну кісткову структуру. Аби виготовити з цієї речовини наближений за властивостями до кісток матеріал, науковці піддають дерево обробці високими температурами так довго, аж поки від нього не залишиться самісіньке вугілля, тобто йдеться про вуглець. Потім після серії хімічних реакцій та спеціальної обробки з сировини виходить так званий гідроксилапатит – субстанція, що надає зубам і кісткам їхню міцність.

Головний плюс технології в тому, що цей матеріал, на відміну від металу чи кераміки має пористу структуру і є біоактивним. Перевага полягає у тому, що він відтворений відповідно до справжньої структури кісток. Живі клітини кісткової тканини легше знаходять контакт з ним, а завдяки цьому у кінцевому результаті біомеханічні особливості є значно кращими. Новий матеріал також не повинен спричиняти реакції відторгнення. Успішні випробування вже було проведено на вівцях. Однак до застосування нової технології на людях ще має минути чимало часу, щонайменше кілька років.

Автор: Ренате Пельцл, Наталя Неділько

Редактор: Роман Гончаренко