Ідеально передбачуване фіаско референдуму на Кіпрі

У принципі, в провалі референдуму на Кіпрі мало хто сумнівався. Греки-кіпріоти, котрі становлять переважну більшість населення острова, не приховували, що голосуватимуть проти плану ООН. Бюлетені з відповіддю «Ні» вкинуло до урн, згідно з даними лічильної комісії, 76 відсотків кіпрійських греків. Турецьке ж населення Кіпру переважною більшістю у 65 відсотків проголосувало «за».

Коментуючи результати референдуму, керівник уряду самопроголошеної Турецької республіки Північного Кіпру Мехмед Алі Талат підкреслив:

«Ми хотіли б двічі проголосувати «за», але, на жаль, ми не можемо цього зробити. Утім, своє завдання ми виконали. Ми дотрималися своїх обіцянок, даних світовому співтовариству. Тому турецькій стороні не можна робити якихось закидів».

Нікозія так і залишиться останньою в Європі столицею, поділеною навпіл колючим дротом. І, незважаючи на це, грецька частина Кіпру стане за кілька днів членом Європейського союзу. Брюссель, який сподівався, що перспективи членства острова в ЄС змусять його турецьке та грецьке населення примиритися та об»єднатися, нині потрапив у доволі скрутне становище.

Як особисту образу сприймає результати референдуму комісар Євросоюзу з питань розширення Ґюнтер Фергойґен. Адже раніше Брюссель непокоїла можлива відмова об»єднуватися північної – турецької частини Кіпру. Але перед самим референдумом свиню комісару Фергойґену підклав президент грецького Кіпру Тассос Пападопулос, котрий розгорнув агітацію проти плану об»єданння, над яким чотири роки працював генеральний секретар ООН Кофі Аннан. Пападопулос не погоджувався з тим, що на острові залишається турецький військовий контингент, що всім переселенцям з Туреччини буде надано право на проживання, що не всі греки-кіпріоти зможуть повернутися до своїх домівок на півдні острова й повернути свою власність, втрачену після турецької анексії частини Кіпру 1974 року. Кіпрського президента також не влаштовувала відсутність у плані ООН гарантій безпеки для його співвітчизників. На що Ґюнтер Фергойґен заявив:

«У це не зможе повірити жодна людина, що країні-члену Європейського Союзу будуть загрожувати турецькі війська. Тому аргумент про те, що в плані бракує гарнтій безпеки, я насправді вважаю лише відмовкою».

Експерти в Брюсселі підозрюють, що насправді небажання грецьких кіпріотів голосувати за план об»єднання має економічне підґрунтя. У першу чергу страх туристичних компаній та готелів перед конкуренцією Північного Кіпру. Адже туристичний бізнес дає левову частку прибутків острова, який віддавна став місцем сумнівних оборудок в першу чергу для російської мафії. Як зазначив комісар Фергойґен:

«Греки-кіпріоти стануть членами Європейського союзу й користуватимуться всіма його перевагами. Туреччина планує вступити до ЄС й ще має шанс здобути ці переваги. І лише турецькі кіпріоти стануть єдиними, хто залишиться в програші. Я вважаю, що це – несправедливо».

Аби бодай частково виправити цю несправедливість Європейський Союз вже розпочав план економічної підтримки Північного Кіпру. У першу чергу він передбачає скерування туди інвестицій, які змогли б підняти на новий рівень народне господарство турецької частини острова.

Варто зазначити, що президент Турецької республіки Північного Кіпру Рауф Денкташ так само, як і його колега з півдня Пападопулос, виступав проти плану ООН. Утім, його слова не знайшли відгуку в серцях співвітчизників. Для турецьких кіпріотів переконаливіше лунали заклики прем»єр-міністра Мехмеда Алі Талата, котрий повністю підтримав план Кофі Аннана. Талат навіть заявив про необхідність відставки Денкташа з посади президента як політика, чия позиція суперечить настроям більшості турків-кіпріотів.