1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

ЄС критикує дефіцит основоположних прав у Туреччині

10 листопада 2010 р.

І через п’ять років після початку переговорів про вступ до ЄС Туреччина не може похвалитися суттєвим поступом. Починають лунати голоси тих, хто вимагає перервати переговори. Анкара вважає, що її дискримінують.

https://p.dw.com/p/Q3a6
Фото: AP

Заступник голови фракції Європейської народної партії Манфред Вебер не став стримувати свої емоції після оприлюднення в Брюсселі маловтішного звіту Єврокомісії про перебіг переговорів з Анкарою. «Підточування свободи преси, дефіцит правової державності, порушення домовленостей у кіпрському питанні, понад 16 тисяч скарг на порушення прав людини, які надійшли до Європейської судової палати – все це говорить про себе», - заявив євродепутат від Німеччини і додав: «Тепер настав момент подивитися правді в очі й перервати переговори». Замість членства в ЄС Вебер пропонує надати Туреччині привілейоване партнерство.

Zypern Grenze geöffnet Ledra Street
Розділений Кіпр - головний камінь спотикання на переговорах Туреччини з ЄСФото: AP

Кіпрське питання як головне гальмо

Така вимога не є новою. Німеччина й Франція від самого початку скептично ставляться до ідеї надання Туреччині членства в Євросоюзі. Останній звіт Єврокомісії, який у вівторок у Брюсселі представив комісар ЄС з питань розширення Штефан Фюле, не налаштовує на оптимізм. Не в останню чергу саме через кіпрське питання переговори з Анкарою останнім часом помітно втратили свою динаміку. Туреччина й надалі відмовляється відкрити свої порти й летовища для заселеного переважно греками Південного Кіпру, який, починаючи від 2004-го року, входить до складу ЄС. Євросоюзу у відповідь відмовляється торгувати з Північним Кіпром, який від 1974-го року перебуває під турецькою окупацією.

EU Erweiterungskommissar Stefan Füle
Комісар ЄС з питань розширення Штефан Фюле вимагає реформ від ТуреччиниФото: AP

Брюссель вимагає від Анкари нарешті виконати досягнуті раніше домовленості й дозволити торгівлю з Кіпром. Саме таку вимогу й озвучив єврокомісар з питань розширення ЄС. Інакше, на думку Фюле, переговорний процес може сповільнитися ще більше. Нині вже заморожені вісім з 33 тем, на які поділені переговори про вступ до ЄС. «Темп реформ у Туреччині визначає й темп просування цієї країни в напрямку членства у ЄС», - вважає також міністр закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервеллє.

Реформи потрібні не лише на папері

А тут Анкарі ще треба добряче попрацювати. Звіт Єврокомісії, хоча й визнає певний прогрес у розбудові демократії, але й знову вказує на дефіцити в галузі гарантування основоположних прав. Так, продовжують надходити повідомлення про репресії проти працівників мас-медіа. «Викликає занепокоєння висока кількість процесів проти журналістів», - наголошується в звіті. Катування у в'язницях більше не можна вважати повсякденною справою, але турецькі правоохоронці все ще досить часто застосовують надмірну силу. Рівноправ'я жінок гарантується законом, але в реальному житті ситуація виглядає інакше. «Вбивства, примусові одруження, насильство в сім'ї залишаються серйозними проблемами», - критикують автори звіту. Піддається критиці також і недостатнє дотримання прав етнічних меншин.

Türkei Volksabstimmung Recep Tayyip Erdogan
Турецький прем'єр Реджеп Ердоган вважає, що його країну дискримінуютьФото: AP

Незважаючи на всі ці проблеми, Єврокомісія не погоджується з тими, хто вимагає забрати в Туреччини перспективу членства в ЄС. Для цього Анкара повинна виконати, однак, єдину умову – нарешті втілити реформи. В самій Анкарі сприйняли черговий звіт з нерозумінням. Турецький прем'єр-міністр Реджеп Ердоган висловив своє незадоволення поведінкою Євросоюзу на переговорах. В розмові з інформаційним агентством «Рейтер» він зауважив, що от уже 50 років Туреччину примушують чекати перед європейськими воротами. На його думку, Туреччина зазнає дискримінації в порівнянні з іншими кандидатами, оскільки були змінені правила прийому.

Розширення вимагає політичної мужності

Також західнобалканські країни, за винятком Хорватії, ще далекі від набуття членства в ЄС. Організована злочинність і корупція – проблеми, які притаманні майже всім колишнім югославським республікам, наголошується в звіті Єврокомісії. У довгостроковій перспективі Євросоюз, однак, хоче бачити в своїх лавах всі Балкани. Виступаючи в Берліні на урочистостях з нагоди 21-ї річниці падіння Берлінської стіни, голова Ради ЄС Герман ван Ромпей висловив переконання, що приєднання балканських країн до Євросоюзу принесе мир всьому континенту. Ван Ромпей визнав, що продовження процесу розширення ЄС вимагає політичної мужності.

Володимир Медяний / Леся Юрченко / rtr / dpa