Європарламентарі закликали надати Україні перспективу. Керівники ЄС їх не почули.

Палких суперечок в Європарламенті не було. Єдине питання, з приводу якого висловлювалися протилежні думки, стосувалося того, чи не варто підтримувати якусь із супротивних сторін політичного конфлікту в Україні. Представники Єврокомісії та головуючої Німеччини закликали залишатися на нейтральних позиціях. Втім, не всі європарламентарі прислухалися до цих порад. Зокрема, депутат від Німеччини з фракції зелених Ребека Гармс:

“Я не хочу нейтрально говорити про те, що зробив президент Ющенко. Я вважаю, що його рішення про нові вибори було правильним. І про це я хочу тут сьогодні заявити. Оскільки у ситуації, коли одна партія говорить, що хоче зібрати до свого табору 300 депутатів, президент цілком може відповісти – хто таке хоче, має це співвідношення вибороти на виборах.”

Водночас були спроби підтримати позицію й іншого табору, що задіяний в українському конфлікті. Говорить депутат від Німеччини – представник європейських лівих - Гельмут Марков:

“Чи добре, коли депутати змінюють табори або їх не змінюють? Я хотів би вам вказати на те, що навіть у цьому Європарламенті з’являються нові фракції, депутати їх залишають і стають у ряди інших політичних сил. І в багатьох європейських державах це - нормальний процес.”

На тому, що таке порівняння є не зовсім коректним, наголосив депутат Європарламенту від Великобританії - консерватор Чарльз Тернок. Він зазначив, що процес зміни політичних фракцій в українському парламенті все таки має національні особливості:

“Багато депутатів Верховної Ради не дуже зацікавлені в політиці й насправді прийшли до парламенту, щоб захистити інтереси свого бізнесу або уникнути кримінальної відповідальності, отримавши імунітет. Я не був здивований, коли почув закиди, що депутатам дають великі хабарі, аби вони перейшли до іншого табору. Саме таким чином правляча коаліція намагалася набрати магічні 300 голосів”.

Водночас багато євродепутатів закликали керівництво Євросоюзу посилити співпрацю з Україною і вже вкотре пропонували надати їй чітку перспективу членства в Євросоюзі. Голова комітету з закордонних справ Європарламенту Яцек Саріуш-Вольський зауважив, що криза не може бути виправданням для гальмування співробітництва між Брюсселем та Києвом:

“Ми маємо робити навпаки! Важка внутрішня ситуація є викликом Європейському союзу. Він має зробити практичні кроки, щоб вирішити кризу, яка може мати великі наслідки для ЄС. Настав час зробити для України більше!”.

Парламентар від Польщі - консерватор Єжи Бузек навіть розробив міні-план дій з кількох пунктів. На його думку, Брюсселю щонайшвидше потрібно розпочати з Києвом переговори з приводу тісної співпраці в енергетиці, активно інвестувати в цю державу та започаткувати політику “відкритих дверей”, сприймаючи Україну, як стратегічного партнера та майбутнього члена Євросоюзу. На думку ж голови групи парламентської співпраці Україна-ЄС Адріана Северіна, настав час, коли Брюссель має поставити собі кілька важливих запитань:

“Ми маємо запитати в себе, чи маємо чітке уявлення про те, якими будуть майбутні стосунки між ЄС та Україною? Чи ми справді знаємо, якою ми хочемо бачити Україну? Чи маємо ми стратегію з приводу того, як ми можемо стимулювати співпрацю між ЄС та Україною? Я боюся, що відповідь на більшість цих запитань є негативною”.

Зі звітами про ситуацію в Україні виступили Ґюнтер Ґлозер - статс-міністр МЗС Німеччини, що нині головує у ЄС, та єврокомісар Владімір Шпідла. Однак у їхніх промовах дарма шукати відповіді на ці запитання. Ґюнтер Ґлозер лише повідомив, що Євросоюз пильно спостерігає за розвитком подій в Україні і сподівається, що конфлікт владнають у правовій площині. Єврокомісар Владімір Шпідла, який заміщав Беніту-Ферреро-Вальднер, зауважив, що Київ є прикладом того, як успішно може працювати політика сусідства ЄС. В цьому сенсі, за його словами, Україна є зразковою державою. Обидва промовці переконані, що Київ з усім впорається сам. Ґюнтер Ґлозер:

“Ми з оптимізмом вважаємо, що Україна і з цієї політичної кризи знайде вихід, який відповідає нашим спільним уявленням про демократію та правову державу.”

Керівництво ЄС вважає, що нині українським політикам не потрібні європейські посередники. Втім, Київ у будь який час може розраховувати на підтримку Євросоюзу.

Тетяна Карпенко