„Я навіть не думала, що це дитина”
12 січня 2007 р.
Загалом Карний кодекс Німеччині забороняє аборти, але в окремих випадках штучне переривання вагітності дозволено. Зокрема це можливо, якщо від моменту запліднення минуло не більше 12 тижнів. Крім того, жінка має звернутися за консультацією окрім лікаря ще до якоїсь незалежної структури. Наприклад, до організації Pro Familia. Розповідає Корнелія Кардель, яка працює в гамбурзькій філії цієї організації:
„Після консультації закон передбачає три дні на роздуми. Якщо жінка наполягатиме, аборт можна зробити на четвертий день”.
Ця норма теж передбачає винятки. Аборт може бути зроблено швидше, якщо, як написано в законі, продовження вагітності матиме негативні наслідки для психічного чи фізичного здоров’я, або якщо вагітність сталася в результаті злочину, зокрема, зґвалтування.
Коли вагітність несвоєчасна
Упродовж передбачених законом трьох днів жінки мають можливість ще раз обдумати своє рішення. Причини абортів різні, каже Корнелія Кардель:
„У молодих жінок найбільша проблема – це вік. Перш ніж народжувати дитину, вони хочуть завершити навчання. Інші думають так: якщо вже мати дітей, то з постійним партнером, а не з кимсь випадковим. Або ж бувають ситуації, коли чоловіки кажуть, що не готові разом з жінкою нести відповідальність за вагітність”.
Відповідальність? Неможливо
Часто вирішальне значення мають фінансові міркування, як це було з Марґіттою Фідлер. Вісім років тому вона вперше зробила аборт:
„Я тоді навчалася й паралельно підробляла. Припинити навчання було просто неможливо. Тоді я навіть у не думала про те, щоб взяти на себе відповідальність за дитину. Це було просто неможливо”.
Її тодішній бойфренд теж навчався, їхні відносини не були чимось серйозним. Отже, молода жінка поїхала до Бремена, де у лікарні їй зробили аборт. Через три години все було позаду, згадує вона сьогодні:
„Я навіть не думала, що це дитина. Мені там сказали, що дитину вже можна розпізнати. Так я в перший раз подумала, що це – дитинна! До того для мене це була просто вагітність”.
Рішення було чисто раціональним, каже жінка. Сьогодні вона не жалкує:
„Не можу сказати, що я тоді повела себе легковажно. Думаю, що це був певний самозахист. Я просто подумала, чи зможу я виростити дитину, взяти на себе за неї відповідальність. Коли я вийшла з лікарні, я про це просто забула”.
Другий аборт Марґітта Фідлер зробила через кілька років після першого, але вже з іншої причини – вона стала жертвою зґвалтування.
Звільняти вагітних заборонено
Завданням радників, на кшталт Корнелії Кардель з організації Pro Familia, згідно з законом, є інформувати вагітних про те, що захист життя стоїть на першому місці. І все ж таки, каже жінка:
„Я намагаюся зберегти нейтралітет. Ідеться головним чином про надання необхідної інформації. Наприклад, якась жінка прийде до нас і скаже: я саме знайшла нову роботу, я не можу зараз продовжувати вагітність, бо боюся її втратити. Ми пояснюємо, що від моменту вагітності випробувальний термін закінчується, а отже жінку не можна звільнити”.