Якщо європейці не сперечаються про стандарти для огірків, вони здатні і на супер-лайнер

Успіх Аеробуса свідчить, що в довгостроковій перспективі цілком виправдовується розробка нових технологій та виробництво на їхній основі сучасних продуктів. Звичайно, хороші літаки можна просто купувати в США. Але машини, які виробляються в Європі, гарантують високий рівень зайнятості на континенті. У випадку з Аеробусом йдеться про понад 50 тисяч робочих місць. На інших технологічних ділянках Європа та Німеччина не можуть похвалитися таким успіхом. Там, де з ідеологічних причин гальмуються важливі технології майбутнього, зникають робочі місця і натомість приходить бідність, - читаємо в газеті ВЕЛЬТ.

Газета ЛЯЙПЦІҐЕР ФОЛЬКСЦАЙТУНҐ звертає увагу на символічний характер випуску європейський супер-лайнерів:

А-380 – це приклад того, що може досягти Європейський союз, якщо його члени співпрацюють, а не сперечаються в Брюсселі через запровадження стандартних розмірів для бананів, сидінь для тракторів або огірків. Європа, як економічний та науковий центр, що конкурує з американським та азіатським ринками, має потенціал для того, щоб посісти місце світового лідера, - наголошує газета ЛЯЙПЦІҐЕР ФОЛЬКСЦАЙТУНҐ.

Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ констатує:

Найбільший у світі пасажирський літак виробляється в ”старому світі”. Таким чином подолано монополію, яку досі мав колишній лідер Боінґ-747. Європейці гордяться з цього. Але чи потрібен світові такий величезний літак? Боінґ відклав плани з розробки супер-лайнера. Нині американський концерн зайнятий створенням середнього літака, який міг би долати великі відстані. Йдеться про Боінґ-787. Не можна вважати випадковістю той факт, що американський концерн оприлюднив велику кількість замовлень на Боінґ-787 саме в той день, коли європейський велетень вперше піднявся в повітря. Чи вдасться Аеробусу випередити Боінґ, вирішуватимуть зрештою пасажири, - наголошує газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

Перейдемо до іншої теми. Німецький уряд вирішив посилити боротьбу з дешевою робочою силою, аби таким чином протистояти демпінгу зарплат і і знищенню робочих місць. Газета ТАҐЕСЦАЙТУНҐ пише:

У Німеччині працюють поляки та португальці, отримуючи за свої послуги низькі зарплати, у Польщі – українці та білоруси, в Португалії – марокканці: спроби зупинити таку світову карусель заробітчан досі були даремними. Побороти тіньову економіку не вдасться лише за допомогою тарифної угоди, яка визначає мінімальну зарплату, - вважає газета ТАҐЕСЦАЙТУНҐ.

Газета ШТУТТҐАРТЕР ЦАЙТУНҐ переконана:

Закон про мінімальну зарплату не відлякає дешеву робочу силу, що приходить зі Східної Європи. Адже таке нововведення пошириться лише на ті галузі, які вже давно живуть за тарифними правилами, що зовсім не можна сказати про гастрономію, сільське господарство та скотобійні. Якщо все ж таки запровадять мінімальну зарплату, то закон можна буде лего обійти. Для цього достатньо, наприклад, збільшити робочий час - це нелегально, але такі дії важко проконтролювати. Інший варіант – працівники з Польщі, України або Литви подають себе самостійними підприємцями. Тоді мінімальна зарплата їх не стосується. Ідея, проголошена міністром економіки Німеччини Вольфґанґом Клементом, непогана, але користі від неї обмаль, - коментує газета ШТУТТҐАРТЕР НАХРІХТЕН.

Газета ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ пов”язує законопроект про мінімальні зарплати виключно з передвиборною боротьбою, яка точиться в найбільшій федеральній землі – Північний Рейн-Вестфалія:

Хай ніхто не говорить, що соціал-демократи тільки критикують капіталізм, але нічого не роблять для того, аби стримати його руйнівну силу. Щотижня червоно-зелена коаліція оприлюднює пропозиції, які розраховані на тих, хто вимагає дій проти демпінгу зарплат та експлуатації. Така активність провокує критку, тим паче, що в найбільшій федеральній землі незабаром відбудуться доленосні вибори. Звичайно, така несподівана активність на сьомому році правління пов”язана з боротьбою за владу в Північному Рейні-Вестфалії. Саме собою зрозуміло, що соціал-демократи та ”зелені” думають також про своє майбутнє, коли обговорюють закони, - зауважує газета ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ.

Oгляд німецької преси підготував Володимир Медяний