1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Шпагат між Брюсселем та Москвою"

20 лютого 2004 р.
https://p.dw.com/p/AM42

"Шпагат між Брюсселем та Москвою" - під такою назвою газета БЕРЛІНЕР МОРҐЕНПОСТ опублікувала статтю в зв"язку з візитом президента України Леоніда Кучми до Берліна. Видання, зокрема, пише:

Коли сьогодні президент України Леонід Кучма в Берліні братиме участь у міжурядових консультаціях та Німецько-українському форумі, атмосфера переговорів буде сухою. На початку 90-х років з цією найбільшою в Європі країною, якщо не враховувати Росію, пов"язували великі надії. Але ані Німеччина не перетворилася на адвоката України в Європі, ані країна, що розкинулася між Доном та Дунаєм, не стала зразковою моделлю для постосоціалістичних перетворень. Замість того, щоб за таких умов все ж таки робити ставку на західну орієнтацію, Київ - передусім за президента Кучми - практикував "політику двох векторів", -

нагадує газета БЕРЛІНЕР МОРҐЕНПОСТ та веде далі:

Економічні та торгові зв"язки із сусідом Росією "були та є стратегічними відносинами і, я думаю, такими й залишаться", сказав керівник уряду Віктор Янукович. "Україна прагне до 2011-го року виконати передумови для початку переговорів про вступ до ЄС", заявив Кучма під час останнього саміту Україна-ЄС. Однак відчутнішими є наслідки не великих планів, а окремих кроків, завдяки яким країна пішла назустріч побажанням Заходу. За часів президентства Кучми сюди можна віднести закриття Чорнобильської АЕС та скасування смертного вироку. Ці обидва рішення було ухвалено всупереч волі більшості населення. Тим часом у Берліні стурбовані внутрішнім розвитком країни, браком свободи преси та порушеннями принципів правової держави, - наголошує газета БЕРЛІНЕР МОРГЕНПОСТ.

До іншої теми. У коментарях німецької преси знайшла своє відображення німецько-французько-британська зустріч у верхах і її критика з боку інших країн-членів Євросоюзу. Так, газета ВЕСТДОЙЧЕ АЛЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ пише:

Правильним є те, що Ґергард Шредер, Жак Ширак і Тоні Блер переймають на себе лідерство. Хибним є те, що ці дії завдадуть шкоди Європі. Адже без керівництва Євросоюз не зможе зробити поступу. Адже й раніше було саме так. Спершу виникла німецько-французька вісь, яка підштовхнула Європу до спільного ринку та згодом єдиної валюти. Тепер цей тандем переріс у трикутник, адже виклики як зсередини, так і ззовні стають серйознішими. Досі невдалі переговори щодо європейської конституції демонструють, як тяжко залагоджувати внутрішньоєвропейські справи. Тут німецько-французького впливу вже не достатньо. Можливо Тоні Блеру вдасться приборкати норовливих Іспанію та Польщу, адже вони зовнішньополітично симпатизують Великобританії, - пише газета ВЕСТДОЙЧЕ АЛЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ.

Про безпідставність критики говориться і в коментарі газети НОЙЄ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНГ:

Критика, яка пролунала з малих країн-членів Євросоюзу на адресу саміту трьох держав є явно перебільшеною. Замість того, аби критикувати уявну директорію, такі країни як Італія чи Португалія мали б спершу глянути на себе. І в першу чергу італійський прем"єр Сильвіо Берлусконі - один з найбільших під"юджувачів - мав би підтримувати кожну спробу налагодження кращої координації в Євросоюзі. Адже саме під час його незграбного президентства у ЄС виникло стільки проблем. І саме їхнє вирішення намагалися обгородити Ґергард Шредер, Жак Ширак і Тоні Блер. Адже треба зробити все, аби напередодні розширення Євросоюзу суттєво посилити єдність в самій організації. А оскільки цього не вдається досягнути в рамках великих конференцій, то корисними стають саме такі підготовчі зустрічі, як у Берліні. Тут ніхто не може нарікати на упослідженість. Навпаки, кожен лише виграє від майбутнього спільного успіху, - вважає ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНГ.

І на завершення цитата з газети МЕРКІШЕ АЛЛЬҐЕМАЙНЕ. У своєму коментарі видання торкається проблем, з якими останнім часом довелося зіткнутися автомобільному концерну "Фольксваґен":

Для "Фольксваґена" ситуація складається не найкращим чином. Колись найприбутковіший виробник автомобілів, який зумів революціонізувати виробництво машин, перетворився на найбезталаннішого виробника Європи. Концерн, безумовно, страждає від прикрих зовнішніх умов: несприятливого курсу євро та споживчої кризи. Але це - лише половина правди. Свою чорну справу зробила надто коштовна спроба концерну увійти в сектор люксових автомобілів. Продаж "Фольксваґена-Фаетона" дається дуже тяжко, через що фірма зазнає мільйонних збитків. Також і новий "Ґольф" аж ніяк не можна назвати касовим фаворитом. Врятувати концерн може лише одне: повернення до старої доброї традиції випуску дешевих автомобілів, які користувалися великою популярністю, - радить газета МЕРКІШЕ ЦАЙТУНГ.

Огляд німецької преси підготували Любомир Петренко та Володимир Медяний