Шахти в екс-СРСР: "середньовічні" умови роботи
30 жовтня 2003 р.
Газета МЕРКІШЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ звертається до ситуації на шахтах пострадянських країн. Коментар викликала серія важких аварій на російських шахтах:
"Умови, в яких працюють гірники у країнах колишнього Радянського Союзу, можна описати прикметниками "середньовічні" та "нижчі людської гідності". Техніка майже вся повністю застаріла, найпростіших матеріалів для захисних споруд бракує, навіть елекроенергію шахтам відключають. Заборгованість по заробітній платні виснажує гірників та їхні сім'ї, які, щоб прожити, не мають іншої альтернативи окрім щоденної виснажливої праці. Похмура дійсність, в якій винен також і Захід, який імпортує пострадянське вугілля - щороку в дедалі більших обсягах. Лише Німеччина ввозить майже три мільйони тонн на рік. А інвестиційна програма Світового банку для російської гірничовидобувної промисловості за відсутності належного контролю залишилася без відчутних наслідків".
Однією з провідних тем коментарів німецьких видань залишається Ірак. Так, у газеті ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ читаємо:
"Спочатку ракети, спрямовані в Пола Вульфовіца, потім жахливі бомбові напади в Багдаді, а пізніше й у Фалуджі. Все це виглядає зовсім не так, ніби супротивники американців були близькими до розпачу. Навпаки, ці координовані напади дають уперше підставу думати, що за ними прихована стратегія. Екстремісти воюють на двох фронтах. Один з них - боротьба за серця іракців, а інший - спрямований на американську громадськість".
Видання НОРДБАЙЄРІШЕР КУРІР пише про ситуацію в Іраку та вплив ескалації насильства в цій країні на плани президента США бути переобраним наступного року на другий термін:
"Час масованих бомбардувань й широкомасштабних танкових атак минув, однак мир до Іраку не повернувся й сьогодні. Країна схожа на суцільне вогнище війни, майже щодня стаються нові напади, гинуть мирні жителі й американські військові. Все це - погані передумови для президента США Джорджа Буша, який має намір переобиратися наступного року на цю посаду. Буш поки що сподівається, що пожвавлення в американській економіці відсуне на другий план таку нерадісну тему як Ірак, бо американці просто не звертатимуть увагу на зовнішню політику, якщо почне зростати їхній добробут. Однак для Буша з Іраком пов"язаний значний ризик. З кожним загиблим американським солдатом зменшуються симпатії виборців до Буша, які йому наразі надзвичайно потрібні".
Газета ФРЕНКІШЕР ТАҐ пише про становище в Іраку так:
"Аби остаточно позбутися жахливого сновидіння про можливий вакуум влади в Іраку, американці повинні передусім виховати в собі краще розуміння того, які погляди має на ситуацію іракський народ. А він дуже неодноманітний у своїх переконаннях. Приклад: іракська армія, яка чинила мінімальний опір у війні, була просто розпущена. Такими діями американці фактично нацькували проти себе сотні тисяч противників, які непогано знаються на зброї. Водночас глава американської адміністрації в Іраку, який стоїть над перехідним урядом, сприймається в народі лише як представник чужої й проклятої влади. Не так вже багато часу минуло відтоді, коли на руїнах Османської імперії британські колоніалісти свавільно створили протекторат, з якого постало не вирішене донині палестинське питання".
Газета ДРЕЗДНЕР НОЄСТЕ НАХРІХТЕН з огляду на серію бомбових замахів у Іраку зазначає:
"Страх перед тим, що міжнародні гуманітарні організації залишать Ірак, поширюється країною, що стоїть перед проваллям хаосу й анархії. Переможці в іракській війні так і не змогли відкрити перспективи для відбудови, а отже й для миру в Іраку. Через майже шість місяців після підкорення Багдада американці все ще стоять перед фактом, що цією війною не вдалося вибороти мир. Повалення режиму Саддама Хусейна може бути лише початком, країні ж потрібне майбутнє без насильства".
Тему продовжує газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ:
"Кожна з міжнародних гуманітарних організацій має сама вирішувати, наскільки далеко може зайти її готовність піддавати своїх співробітників ризику в Іраку. Чинити на них політичний тиск - неправильний шлях. А от глава держдепартаменту США Колін Пауелл фактично зробив це, дуже настирливо закликавши міжнародні гуманітарні організації не залишати Ірак. Інакше, за його словами, це ознака того, що перемогли терористи. Було б краще, якби він не виступав з такими відозвами".
Огляд німецької преси підготувала Леся Юрченко.