Шансоньєтка для Брежнєва

Непримітний будинок у пролетарському районі, поблизу Німецької Колонії у Хайфі: мало хто знає, що це - дім співачки, чиє ім’я вписано в енциклопедію найвидатніших людей Франції поряд з іменами Шарля де Голля та Жоржа Помпіду.

Майя Касабіанка зустрічає нас на ґанку, наспівуючи одну з німецьких пісень зі свого репертуару, який налічує понад три сотні композицій 14-ма мовами. 66-річна діва французького шансону ховає очі за дорогими темними окулярами й випромінює зірковий лиск та гламур - звичка, яка лишилася у неї з часів її колишньої мега-популярності.

Біографія Попелюшки

"Моя біографія - це історія Попелюшки", - каже вона. Майя Касабіанка (тоді Маргаліт Азран) народилася у марокканському місті Касабланка. У трирічному віці разом з дядьком та тіткою, яких вона вважала рідними батьками, перебралася до ізраїльської Хайфи. Коли ж Майї виповнилося 13 років, вона дізналася, що її справжні батьки живуть у Парижі. Майя, не гаючи часу, вилетіла на знайомство з ними.

"Тато влаштував на мою честь великий банкет й попросив мене заспівати. Сталося так, що поверхом вище жив найвпливовіший на той час у Франції музичний продюсер Жак Канетті. Він миттєво закохався у мій спів", - пригадує співачка.

Канетті, один з керівників музичного лейблу Phillips, продюсував легендарних зірок французького шансону: Едіт Піаф, Жоржа Брассенса, Шарля Азнавура, Жака Бреля, Іва Монтана та інших. Він влаштував свою нову знахідку на навчання вокалу у паризьку музичну консерваторію й «пообіцяв виростити топ-знаменитість», а згодом разом з Монтаном Канетті вигадав для майбутньої зірки сценічний псевдонім – Майя Касабіанка. Канетті створював імідж, ретельно підбирав репертуар та не скупився на гонорари.

"Це було немов у казці. З 13 років я мала відкритий банківський чек, власний лімузин Buick, розкішну віллу у Сен-Клу з прислугою… Тільки співай!", - згадує вона.

Суперництво з Далідою

Музична кар’єра Майї Касабіанки стрімко йшла угору. Пісні миттєво ставали шлягерами, платівки продавалися мільйонними накладами, з концертами та виступами вона об’їздила півсвіту, виступаючи навіть на Мадагаскарі та у Гонконзі. Касабіанка співала й для монарших осіб: короля Марокко, королеви Данії та останнього шаха Ірану.

У Франції, як згадують музичні критики, Касабіанка конкурувала за популярністю лише з легендарною Далідою, яка мала у своєму репертуарі декілька спільних з Касабіанкою пісень. "Даліда була моєї сусідкою. Ми з нею жили на одній вулиці. Наші продюсери, втім, постійно сварилися між собою у ЗМІ, сперечаючись про те, хто з нас популярніша", - каже вона.

Гастролі в Україні і музична провокація у Большому

Після серії успішних концертів у паризькому залі "Олімпія", продюсер Касабіанки отримав незвичне запрошення: пропозиція гастролей надійшла з Радянського Союзу. Виявляється, мелодії Касабіанки перетнули й "залізну завісу", тож міністерство культури СРСР запросило співачку виступити з 8-ма концертами.

"Я об’їздила з гастролями цілий Союз", - згадує вона. "На кожному концерті був анлшаг. Замість 8-ми я дала 42 концерти, побувала навіть у Махачкалі й Караганді. Ніколи не забуду, як тепло мене зустрічали в Україні. Там у мене відбулося три виступи: у Севастополі, Ялті й Києві. Усі вони пройшли з переповненими залами", - розповіла Deutsche Welle співачка.

Майя Касабіанка завершила турне Радянським Союзом великим гала-концертом у московському Большому театрі. "Переді мною сиділа вся верхівка КПРС: генсек Леонід Брежнєв, прем’єр Олексій Косигін, всесильна міністр культури Катерина Фурцева, космонавт Юрій Гагарін та вся партійна й московська еліта. Вони гаряче аплодували, а Леонід Ілліч ледь не заходився танцювати під пісню "Мона Ліна"", - каже вона.

Надворі був 1967-й рік. Концерти відбувалися після Шестиденної війни на Близькому Сході, після якої Москва розірвала дипломатичні відносини з Ізраїлем й демонстративно стала на бік арабських країн. Завершуючи концерт у Большому театрі, Касабіанка влаштувала справжню політичну провокацію. "Я проспівала гімн Ізраїлю на знак протесту проти кремлівської політики бойкотів. Ніхто не зрозумів, що це був за номер. Лишень Фурцева після концерту спитала мене, чому цієї пісні не було на репетиціях. Але я викрутилася, сказала, що це, мовляв, варіація Бетховена. Згодом про цю історію писали усі західні газети", - згадує співачка.

Нічна втеча з Дамаска

Утім, за цей спонтанний протест Касабіанка згодом заплатила кар’єрою. За декілька місяців після аншлагів у СРСР її музичний патрон та супутник життя, "король" арабської музики Фарид ель-Атраш попередив співачку про небезпеку. "Ми були у Дамаску на урочистому прийомі саудівського короля. Фарид підійшов до мене й пошепки сказав, мовляв, радянське КДБ вже повідомило сирійцям про твої вибрики у Москві. Вони шукають тебе. Тобі треба негайно забиратися!"

Прямо посеред ночі Майя втекла через Ліван на Кіпр, а звідти перебралася до Хайфи. У Парижі і Бейруті, де вона проводила більшість часу, на неї чатувала небезпека. З собою вона не взяла нічого: гроші, нерухомість й обожнюваний нею Фарид назавжди лишилися за кордоном.

У перші роки життя в Ізраїлі співачка вряди-годи трималася "на плаву": давала концерти, брала участь у музичних фестивалях й навіть записала кавер-версію шлягеру Алли Пугачової "Миллион алых роз".

Від успіху до забуття

Та згодом пропозицій виступів ставало дедалі менше. Сама Касабіанка припускає, що публіка не вибачила їй шалений успіх за кордоном та роману із зіркою арабської музики. "Мені довелося співати у різних тавернах і кабаре. А що? Якось треба було виживати… Одного разу до мене підійшов якийсь імпресаріо й почав мене ганьбити, мовляв, як мені не соромно виступати під іменем великої французької співачки Майї Касабіанки. Він навіть не міг уявити, що це я", - каже вона, не приховуючи смутку.

Сьогодні Майя Касабіанка рідко виходить зі свого просторого та оформленого у французько-марокканському стилі будинку. Вона живе на дивіденди від проданих записів, які й досі непогано розходяться у світі й, особливо, у Франції, де її пісні добре пам’ятають. Кілька років тому легендарний французький телеведучий Паскаль Севран навіть відзняв документальну стрічку про її перше за майже 40 років повернення до Парижа.

"Я прожила дуже барвисте життя. Хоча моя донька досі не пробачила мені того, що я так мало часу приділяла їй, цілком присвятивши себе музиці. Без родини ми - ніщо, але я дуже сподіваюся, що ще зможу знову співати на великій сцені", - ділиться роздумами Майя Касабіанка.

Автор: Дмитро Каневський
Редактор: Тетяна Бондаренко