"Чорний день" для Європи

Однією з центральних тем коментарів німецьких газет залишається рішення міністрів фінансів 12 країн Європейського союзу призупинити штрафне провадження проти Німеччини та Франції, викликане порушенням ними Маастрихтської угоди. Цією угодою передбачено, що дефіцит бюджету країн єврозони не повинен виходити за межі трьох відсотків від валового внутрішнього продукту. Газета НОЙЕ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНГ пише:

По-перше, пом"якшення параметрів Маастрихтської угоди б"є по довгостроковій довірі до спільної валюти. По-друге, уже невдовзі можуть з"явитися нові порушники, які виправдовуватимуть бюджетний дефіцит винятковою ситуацією. По-третє, в майбутньому дедалі більше громадян ставитимуть питання, а чого, власне, варті урочисто підписані угоди, якщо ними безкарно нехтують при першій нагоді. Вирішальне значення має дотримання ухвалених правил гри. Інакше ЄС ризикує перетворитися на політичне об"єднання з хаотичними ознаками за принципом "вчора кажемо одне, а сьогодні - інше". Такий підхід означатиме кінець мрії про дієздатну Європу, - попереджає НОЙЕ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНГ.

Тему продовжує газета ГАННОВЕРШЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ:

Змова двох велетнів, що завдає шкоди спільній валютній політиці, посилить недовіру менших держав. Передусім майбутні члени ЄС на Сході Європи обурено спостерігають як Париж і Берлін самовпевнено порушують спільні правила, нав"язуючи свою волю іншим державам... Зростання недовіри серед таких держав як Польща чи Австрія обтяжить переговори про майбутню європейську конституцію, які зараз вступають у вирішальну фазу, - зауважує ГАННОВЕРШЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ.

Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ зазначає:

Валютний союз великою мірою базується на взаємній довірі. Кожен його член повинен розраховувати, що інші навіть за тяжких умов поводитимуть себе більш-менш передбачувано. Маастрихтська угода створює для цього підґрунтя, але результат можливий лише тоді, коли великі країни теж дотримуються правил. Як можуть міністри фінансів країн ЄС дотримуватися заощаджувальної політики в себе вдома, якщо німці та французи з дедалі відвертішою пихатістю порушують дисципліну? Федеральний уряд розпочав реформи, які, у разі послідовного втілення, теж можуть оздоровити ситуацію в державних фінансах. Але він розпочав їх запізно і тепер треба розплачуватися. Краще б уряд заплатив високу ціну й погодився на штрафні заходи, - вважає ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ.

Газета МЮНХНЕР МЕРКУР закликає не драматизувати ситуацію:

...Коли вирують емоції, варто поглянути на факти. Міжнародні торговці валютою навіть і оком не повели - курс євро по відношенню до долара залишився стабільно високим. Довіра до спільної валюти (поки) не зникла, - констатує МЮНХНЕР МЕРКУР.

Схожі аргументи наводить ЛАУЗІТЦЕР РУНДШАУ:

Країни єврозони сперечаються про порушення угоди, єдиним завданням якої є гарантувати стабільність валюти. І хоча сама угода тепер з дірками, євро залишається стабільним як ніколи. Це справедливо як для зовнішніх показників, наприклад, курсу по відношенню до долара, так і внутрішніх, що підтверджує відсутність інфляції. Така нібито парадоксальна ситуація дозволяє зробити простий висновок: зв"язок між бюджетним дефіцитом і стабільністю валюти вже не має того значення, про яке йдеться в Маастрихтській угоді. З такою точки зору, заяви про те, що, мовляв, не євро зараз сильний, а долар слабкий, - теж не аргумент...Бюджетний дефіцит на рівні трьох відсотків від ВВП не означає автоматично стабільного євро, - переконує ЛАУЗІТЦЕР РУНДШАУ.

І на завершення - цитата з газети ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД. Видання пише про владнання суперечки між США та європейськими країнами щодо атомної програми Ірану. В середу керівна рада Міжнародного агентства з атомної енергії почала розгляд проекту відповідної резолюції:

Після тривалих коливань США підтримали лінію ЄС. Минулі порушення (Іраном) Договору про нерозповсюдження ядерної зброї не стануть предметом розгляду Ради Безепки ООН уже завтра. Але в разі нових помилок такого м"якого ставлення вже не буде. Іран отримав чіткий сигнал: варто бути відкритим і краще без фокусів... Ця ситуація стане випробуванням і для МАГАТЕ. В Ірані воно повинно довести свою здатність проводити справді ефективний контроль. В Іраку йому це не вдалося і саме тому 1991 року було створено додатковий протокол до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї... На прикладі Ірану має з"ясуватися, чи достатньо в МАГАТЕ повноважень, щоб точно встановити, чи справді, як запевняють духовні лідери в Тегерані, ця країна має тільки мирну ядерну програму, або ж вона працює над атомною бомбою, - наголошує ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД.

Огляд преси підготував Роман Гончаренко.