1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чи потрібно зачиняти фортецю Європу

Огляд преси підготувала Тетяна Карпенко11 серпня 2005 р.
https://p.dw.com/p/ALxA

Європейські видання коментують суперечку навколо атомної програми Ірану. Кілька днів тому Тегеран відновив роботи зі збагачення урану. Водночас німецькі ЗМІ пишуть про скандал, який спалахнув через те, що кільком тисячам прочан відмовили в наданні віз для поїздки до Кельна для участі у Всесвітньому дні католицької молоді. Йдеться про мешканців країн Азії та Африки. Впливова німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung з цього приводу пише:

У жовтні минулого року єпископ Лімбурга сам був у Камеруні, де агітував місцеву паству взяти участь у Всесвітньому дні католицької молоді в Кельні. Тих, хто збирався приїхати, він знав поіменно, гроші на їхні квитки та утримання в Німеччині виділило Лімбурзьке єпископство. Незважаючи на все це, посольство Німеччини в Камеруні відмовило прочанам, обґрунтовуючи це тим, що камерунці заробляють дуже мало і не мають досвіду подорожування... Це дуже дивно, що візи не видали саме представникам Африки – „найбіднішим з найбідніших”, говорять у єпископстві. З поведінкою, спрямованою на те, щоб „зачинити фортецю Європу”, там не згодні, - зазначає Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Тему продовжує газета берлінська газета Welt. Видання звертає увагу на можливе використання Всесвітнього дня католицької молоді кримінальними елементами для того, щоб допомогти мешканцям бідних країн нелегально дістатися до Європи. Welt пише:

...До того існували конкретні підозри, що будуть зловживання. На Філіппінах злочинці, що причетні до перемитництва нелегалів, розповсюджували оголошення, в яких обіцяли переправляти людей до Європи під виглядом учасників Всесвітнього дня католицької молоді. Під час схожих фестивалів, що відбувалися раніше, прочани вже подавали заяви на отримання притулку – в Торонто від тисячі до двох тисяч осіб, в Римі – близько трьох тисяч.., - констатує Welt.

Утім, незважаючи на певні проблеми, Всесвітній день католицької молоді таки буде святом. Про це пише французька газета L'Union:

Цей час зустрічей, обміну думками та віри допомагає постати церкві у динамічному світлі. Захід буде позначений добрим настроєм, ентузіазмом та простотою, як того хотів Іван Павло ІІ. Його наступника, Бенедикта XVI очікують з нетерпінням. Це буде перший справжній контакт нового Папи з народом. Йому пощастило, бо цю радість він переживатиме у своїй рідній країні, - пише L'Union.

Тему продовжує Frankfurter Rundschau:

Зрозуміло, що Всесвітній день католицької молоді – це масовий захід. Можливо, він буде найбільшим заходом в історії федеральної республіки, кажуть у прес-центрі. Понад 800 тисяч людей мають взяти участь у недільній месі. Більше, ніж під час найбільших демонстрацій. Більше, ніж під час акції „Ми є народ” у східному Берліні чи під час акції „Підіймайтеся! Заради миру!” у Бонні. Втім, якщо порівняти з love-парадом 1999 року, Всесвітній день католицької молоді може претендувати лише на друге місце, - зазначає Frankfurter Rundschau.

До іншої теми. Французька Le Monde коментує ситуацію навколо збагачення урану в Ірані.

Тегеран протягом останніх десятиліть намагається втілити свою атомну мрію. Навіть якщо він це заперечує, одночасно він витрачає великі суми на високочутливе обладнання, яке потрібне для того, щоб підкорити ядерний процес. Це було ще найчестолюбнішою метою шаха. І це залишається метою богословів. Іран, де влада ґрунтується на істотних запасах природного газу, вірить, що цивільне та воєнне застосування атомної енергії – це єдина зброя, яка дає йому можливість протистояти тиску сусідів. Оскільки навколо території Ірану розташовано військові бази США, які з’явилися, наче гриби після дощу, в Іраку, в державах Перської затоки, Центральної Азії. До того ж у цьому нестабільному регіоні постали три ядерні держави – Індія, Пакистан та Ізраїль, - читаємо в Le Monde.

Британська Times підказує, які уроки потрібно винести з ситуації, що склалася:

Два висновки можна зробити з того, що Іран знову розпочав роботи зі збагачення урану. Один сумний і ще один потенційно підбадьорюючий. Перший: керівництво цієї країни ні в якому разі не збирається знищувати те, що воно евфемістично називає „національною ядерною індустрією”, яка охоплює таємно збудовані об’єкти, заховані від МАГАТЕ. Другий: коли Іран два роки тому погодився на переговори з Великобританією, Францією та Німеччиною, він вважав, що зможе обманути це тріо країн ЄС за допомогою угоди, і тим самим йому вдасться ізолювати США, - зауважує Times.