Чи допоможе українському бізнесу дерегуляція

Кабінет міністрів України у середу, 23 листопада, скасував одразу 367 регуляторних актів, що регламентували ведення бізнесу. Багато з них було запроваджено ще у радянські часи. За словами прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, метою цього рішення було спрощення ведення підприємницької діяльності, адже застарілі акти були підставою для проведення численних перевірок та виставлення штрафів на значні суми. Ще через місяць прем'єр пообіцяв ухвалити новий пакет рішень, що мали б зруйнувати зарегульованість на рівні міністерств.

Поки що ж були скасовані норми, які, за словами заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодова, регламентували зберігання та ремонт старих запчастин. Також було спрощено процес уведення в експлуатацію легкозбиральних конструкцій, змінено методологію розрахунку вартості оренди приміщень, що перебувають у державній власності, та приміщень для розміщення обладнання мобільного зв'язку. А скасування мінімальної ціни на нотаріальні послуги дозволить бізнесу заощадити більше одного мільярда гривень до 2020 року, запевнив заступник міністра.

Велика дерегуляція

В уряді називають ухвалені 23 листопада рішення одним із наймасштабніших кроків у сфері дерегуляції за новітню історію українського уряду. Павло Кухта, заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні, яку очолюють колишній віце-прем'єр Словаччини Іван Міклош та колишній віце-прем'єр Польщі Лєшек Бальцерович, запевняє, що старожили Кабміну ще не бачили, щоб уряд одночасно розглядав таку кількість документів, об'єднаних спільною темою. За його словами, одне лише рішення щодо скасування заборони на змішування різних сортів зерна може до 2020 року дати для бізнесу економічний ефект, що сумарно складе більше 10 мільярдів гривень. А це - половина відсотка від прогнозованого на цей рік ВВП України, нагадує Кухта.

Однак свіже рішення урядовців він називає лише початком. Окрім скасування постанов та регуляторних актів на рівні уряду, продовжити яке Гройсман обіцяв на наступному засіданні Кабміну, йдеться про реформування системи державного регулювання взагалі та про законодавчі зміни, що дозволять Україні посісти місце у першій тридцятці рейтингу Doing Business вже наступного року (зара Україна перебуває на 80-му місці у цьому рейтингу). Амбітний план уряду полягає в проведенні найближчим часом через Верховну Раду України "найамбітнішого в історії країни", за словами Кухти, законопроекту щодо спрощення ведення бізнесу.

Регуляторний мотлох

Експерти поставилися до урядового "параду дерегуляції" досить спокійно. За словами виконавчого директора "Економічного дискусійного клубу" Олега Пендзина, левова частина скасованих актів - це норми ще радянських часів, які вже давно ніхто не використовує та виконання яких вже майже не відслідковується. До декількох дійсно важливих кроків, як, наприклад, скасування мінімальної ціни за нотаріальні послуги чи заборони на змішування різних сортів зерна, додали "регуляторний мотлох", що виглядає як піар-елемент, каже Пендзин.

А от виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук вважає, що скасування навіть рудиментарного регулювання є позитивом, адже контролюючі органи завжди можуть використати позбавлені сенсу норми для тиску на бізнес. Утім, він додає, що інвестиційного буму та прориву у рейтингу Doing Business завдяки цьому очікувати не варто. Із ним погоджується і Пендзин, що вважає скасування застарілого регулювання безперечним, хоча й дуже помірним позитивом. Але при цьому він закликає не переоцінювати його значення. "Це є звичайна робота уряду", - каже експерт.