1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чи виживе євро: вирішальні дні для Європи

8 грудня 2011 р.

Дедалі напруженішим стає пошук виходу з фінансової кризи в єврозоні. З’являються нові пропозиції, проводяться нові саміти. Але рятівного шляху поки немає. Зрозуміло лише, що ситуація критична, а часу – дедалі менше.

https://p.dw.com/p/13OnK
Фото: Fotolia/K.F.L.

Cьогодні вже непросто розібратися в тому, хто, де і з якими пропозиціями намагається рятувати єврозону від повного розвалу. З неймовірною швидкість продукуються ідеї щодо можливого рішення проблеми. Тому, хто ще не зрозумів, у якій кризовій ситуації живе нині Європа, достатньо лише згадати, скільки різних самітів – офіційних і неофіційних – було присвячено цій темі. Про паніку ніхто не наважується говорити, але факт є фактом: Європа таки стоїть на краю прірви.

Згадати існуючі правила

Ситуація загострилася загалом у результаті того, що фінансові ринки примушують Європу дотримуватися встановлених нею ж правил. А ці правила досить прості: хто хоче бути членом ексклюзивного клубу єврозони, той не має права перевищувати допустиму межу заборгованості. У так званих Маастрихтських угодах чітко зафіксовано, що країни з валютою євро не мають права перевищувати тривідсоткову межу нової заборгованості на рік.

Саркозі й Меркель нагадують єврозоні про давні правила
Саркозі й Меркель нагадують єврозоні про давні правилаФото: picture alliance/dpa

Однак уже давно відомо, що цієї вимоги в єврозоні не дотримуються. Не виконує її навіть допоки стабільна Німеччина. Тепер, за умов, коли ринки не довіряють єврозоні, країни згадують власні правила. Зрештою ті пропозиції, які винесуть на нинішній саміт ЄС канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Ніколя Саркозі, є нічим іншим, як нагадуванням про ці елементарні правила.

Менше суверенних прав заради стабільності євро

Ідеться про те, щоб зафіксувати в угодах Євросоюзу обов’язкові для дотримання межі державної заборгованості. А понад усе про те, щоб затвердити механізм автоматичності санкцій, які не можуть просто так оминути парламенти окремих країн. За пропозицією «Меркозі», проекти державних бюджетів мають подаватися ще до затвердження у парламентах на перевірку Європейській Комісії. Якщо в них виявлятимуться недоліки, недотримання визначених вимог, то Єврокомісія вимагатиме доопрацювання документів.

У такий спосіб країни ЄС мали б частково пожертвувати своїми суверенними правами на користь збереження євро. Такий своєрідний «фіскальний союз» може стати правильним шляхом виходу з кризової ситуації, вважає відомий економіст Міхаель Гютер з Інституту німецької економіки. У розмові з Deutschen Welle експерт наголосив: «Це нормально, коли спільна грошова політика пов’язана зі спільною фінансовою політикою. Такий зв'язок є орієнтиром на стабільність і уникнення дефіцитів».

Без євробондів не обійтися
Без євробондів не обійтисяФото: Anja Kaiser - Fotolia.com/DW

Євробонди будуть

Поки точно невідомо, які санкції могли б застосовуватися для покарання порушників вимог. Пропонується, приміром, позбавляти їх права отримувати гроші зі спільних європейських фондів. Є й пропозиція позбавляти порушників права голосу в європейських інституціях. У найгіршому випадку, коли країна відмовляється від санації свого держбюджету, може йтися навіть про те, щоб подати на неї в суд.

Утім, усі ці пропозиції – тільки ідеї, які дискутуватимуться ще довго упродовж наступних місяців. На актуальному ж порядку денному головним питанням стоїть проблема повернення довіри фінансових ринків. Цього можна досягти лише за умови використання двох важливих інструментів. Перший – це так звані євробонди, спільні облігації країн єврозони, які означають спільну відповідальність усіх країн з валютою євро за борги, які є в єрозоні. Другий інструмент – це необмежене скуповування Європейським центральним банком державних облігацій проблемних країн. Проти обох цих інструментів дуже сильно виступає Німеччина. Як зазначають спостерігачі, передусім тому, що це – останній можливий тиск, який Берлін хотів би використати для просування пропозиції зі зміною договорів Євросоюзу.

Мільярди від МВФ

International Monetary Fund in Washington, DC epa02739791 The sign of the International Monetary Штаб-квартира МВФ у Вашингтоні
Штаб-квартира МВФ у ВашингтоніФото: picture alliance/dpa

Велику роль у пошуку виходу з кризи відводять знову й Міжнародному валютному фонду. За повідомленням німецької газети Die Welt, європейські уряди, очевидно, планують потужну фінансову підтримку для МВФ, щоб нарешті подолати кризу. Ідеться про те, щоб центробанки країн єврозони перевели тризначну мільярдну суму у спеціальний фонд при МВФ, з якого будуть фінансуватися програми для країн-боржників. Ця ідея не є новою, її вже обговорювали в кулуарах зустрічі «великої двадцятки» на початку листопада в Каннах. Утім, таку пропозицію допоки однозначно відхиляв Міжнародний валютний фонд. Утім, ситуація з того часу ще більше загострилася.

Схоже на те, що й американський центробанк Fed братиме участь у такому посиленні МВФ. Одним з аргументів на користь цього є оперативно призначений візит міністра фінансів США Тимоті Ґейтнера до Європи. З вівторка до четверга (6-8 грудня) він проводить зустрічі зі своїми європейськими колегами. Але як би там не було, всі погляди нині спрямовані на саміт Європейського Союзу, вирішальна частина якого пройде у п’ятницю, 9 грудня. Німецький економіст Міхаель Гютнер резюмує: «Зміни у фінансовій політиці розпочалися. Ми саме готуємося до того, що зробити великий крок уперед».

Автори: Генрик Бьоме, Леся Юрченко
Редактор: Христина Ніколайчук

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій