1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чехи роблять вибір

Микола Шатилов, Прага11 січня 2013 р.

Одинадцятого і дванадцятого січня в Чехії відбуватимуться перші в історії країни всенародні вибори президента. Дотепер главу держави обирали депутати обох палат парламенту.

https://p.dw.com/p/17HhG
Фото: Michal Cizek/AFP/Getty Images

Змінити Конституцію таким чином, щоб на чолі країни став понад усякий сумнів народний обранець, чеські посланці намагалися неодноразово, але така пропозиція не знаходила підтримки більшості. Зламним моментом стали попередні президентські вибори, які було позначено численними скандалами та позалаштунковими махінаціями, наслідком чого легітимність обрання на другий термін Вацлава Клауса виглядала вельми непевно. Ухваливши новий спосіб виборів президента, парламентарі сподівалися, що відтак кампанія набуде більшої гідності, а її підсумок сприйматиметься населенням як більш вагомий. Такий підхід має і своїх критиків.

Небезпечна невідповідність

«У тім річ, – сказав Deutsche Welle політолог Станіслав Балік, – що ухваливши закон про всенародні вибори глави держави, законодавці випустили з поля зору, що спосіб обрання того чи іншого керівника має конче відповідати обсягові повноважень». Чехія – парламентська республіка, повноваження її президента нараховують лише одинадцять позицій, і деякі експерти твердять, що обов’язки того самого Вацлава Клауса є суто церемоніальні. «Прямі вибори, – веде далі Станіслав Балік, – передбачають, що обраний матиме не обмежене, а широке коло повноважень. За його відсутності ми потрапляємо в парадоксальну ситуацію, яка є небезпечною для політичної системи як такої».

Нинішній президент Вацлав Клаус - відомий євроскептик
Нинішній президент Вацлав Клаус - відомий євроскептикФото: AP

Два екс-прем'єри і один міністр

На фініш президентських перегонів вийшло дев’ятеро претендентів, серед яких три жінки: Зузана Ройтова і Яна Бобошикова, які мають досвід членства в Європейському парламенті, та відома актриса і громадська діячка Таня Фішерова. З-поміж шістьох чоловіків перед в опитуваннях громадської думки вели упродовж всієї кампанії – Мілош Земан, Ян Фішер і Карел Шварценберґ. Симпатії виборців розподілялися між Земаном й Фішером приблизно порівну і коливалися в межах 25-26 відсотків. Помітно поступався їм Шварценберґ, чий виборчий потенціал становив десять з половиною відсотків, а решта кандидатів мала втричі менші шанси. Мілош Земан – колишній лідер чеської соціальної демократії і колишній прем’єр-міністр, який одного разу вже був кандидатом на президентство. Петицію за обрання Земана підписало понад 80 тисяч його прихильників (мінімальне число обов’язкових підписів – 50 тисяч). Колишнім прем’єр-міністром є також Ян Фішер, який, перш ніж очолити уряд, керував Статистичним управлінням, а після свого прем’єрства був віце-президентом Європейського банку реконструкції та розвитку. Фішер зібрав майже 80 тисяч підписів. Карел Шварценберґ, чинний міністр закордонних справ, збирати їх не мусив, бо кандидує не як незалежний, а як лідер парламентської партії ТОП-09.

Ян Фішер
Ян ФішерФото: picture alliance/dpa

І князь може стати президентом

Отже, шанси Фішера й Земана є більш-менш рівними, але, як зауважують деякі коментатори, і Шварценберґ не без шансів. Він – представник прадавньої князівської династії, власник величезних маєтків у Чехії, Німеччині, Австрії – ніколи, на відміну від Земана та Фішера, не був у комуністичній партії, що може позитивно вплинути на певну частину електорату. «Інша частина, якій демонстративний євроскептицизм Вацлава Клауса в’ївся в печінки, може проголосувати за Шварценберґа, завдяки його абсолютно чіткій європейській орієнтації», – уточнив для Deutsche Welle коментатор чеського радіо Ярослав Біцан. Теледебати, на його думку, підтвердили європейськість як Фішера, так і Земана.

Карл Шварценберґ
Карл ШварценберґФото: picture-alliance/ dpa
Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою