Хонекер на замовлення

„Партія завжди права”. На компакт-диску під такою назвою майже 30 пісень з колишньої Німецької Демократичної Республіки від її заснування 1949 року до другої половини вісімдесятих. Акустична подорож у минуле коштує не дешево – 15 євро 90 центів. Стільки ж платять німецькі тінейджери за нові альбоми Мадонни чи Кристини Аґільєри.

Бажаючих купувати диски з піснями про комунізм, мир і працю не бракує, каже Торстен Кліпп, власник інтернет-магазину Ostprodukte-Versand. Чотири роки тому він з друзями заснував фірму в східнонімецькому містечку Тангермюнде на Ельбі, що у федеральній землі Саксонія-Ангальт.

Магазинів, у яких продаються речі зі Східної Німеччини, сьогодні існує чимало, але Кліпп створив такий собі „універсам”, у якому можна купити все: харчі, музику, фільми, одяг, прапорці часів НДР та іншу атрибутику.

Солодкі спогади

Сьогодні його фірма процвітає, продаючи товари з країни, якої давно немає на карті. Ось лише кілька прикладів: медаль „Активіст соціалістичної праці” (2 євро), портрет Еріха Хонекера (13 євро 50 центів), нашивка FDJ, східнонімецького аналогу комсомолу (4 євро 95 центів).

Але найбільшим попитом користуються харчі, каже Кліпп:

„Найбільш популярні харчові продукти, особливо солодощі. Ясно, що людина навряд чи купить кілька прапорців НДР, але цілком може придбати сотню шоколадок. Серед усіх товарів нашого магазину на першому місці наш місцевий вироб – „Тангермюндські батончики”.

Ці батончики виробляли в НДР до середини 1970-х років, а потім припинили через занадто дорогі інгредієнти. В об’єднаній Німеччині виробництво відновили. Сьогодні згадати смак соціалізму можна за 85 центів:

„З харчами все у відповідності до закону. Ми продаємо тільки свіжі продукти. Тобто це продукти, які досі виробляються ще з часів НДР, або їхнє виробництво відновили. Ці продукти смакують так само, які і тоді. Хоча, звичайно, незначні зміни в рецептурі були й у часи НДР”.

Пакети зі Сходу

Хто ж усе це купує? Власник магазину Ostprodukte-Versand каже, що в світі майже не залишилося країн, звідки б не надходили замовлення на товари з колишньої НДР. Особливо багато покупців у США, Китаї та Японії. Хоча головний ринок все ж таки німецький. Торстен Кліпп:

„Звичайно, серед наших клієнтів багато людей зі східнонімецьким минулим, які хотіли б знову побачити речі свого дитинства чи просто свого минулого. Навіть якщо це така нетривала річ як смак – з’їв шоколадку, і її нема. Дехто хоче читати своїм дітям з тих же книжок, які вони самі читали. Або ж бувають жартівливі речі. У нас багато футболок з написом „Герой праці” чи „КДБ”, або портретами Леніна й Хонекера”.

Коли було дві Німеччини, західні німці часто надсилали родичам у НДР посилки. У мільйонах цих культових пакетів, як правило, були дефіцитні для східних німців товари: кава, шоколад, мило.

Сьогодні дефіциту немає, а пакети рухаються у зворотному напрямку: зі сходу на захід. Чимало східних німців тепер живуть у колишніх землях ФРН, тому фірма Торстена Кліппа пропонує їм спеціальну акцію: „Пакет зі Сходу”. Це набір з 20 найменувань: від розчинної кави до крему для шкіри „Флорена”. І звичайно там обов’язково є „Тангермюндський батончик”.