Фінансування політичних партій України на "західний манер" - шлях до демократії?

Президент України Леонід Кучма підписав ухвалений Верховною Радою Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв"язку із запровадженням державного фінансування політичних партій". Експерти як в Україні, так і в Німеччині зазначають, що ці зміни означають позитивний прорив у процесі розбудови політичної культури України і нові шанси для розвитку демократії.

Що ж нового планується запровадити в системі фінансування політичних партій України? Як каже головний консультатнт Інституту законодавства Верховної Ради України Олена Ковальчук, новим є самий принцип державного фінансування партій, якого раніше не було:

"Цей закон передбачає державне фінансування політичних партій, оскільки в діючому законі був розділ 4, де було передбачено, що держава гарантує політичним партіям право на кошти та інше майно для здійснення своїх статутних завдань. А ці зміни вже передбачили саме конкретно державне фінансування, тобто форми державного фінансування, чим саме передбачено, що політичні партії та блоки, які входили до виборчих блоків політичних партій, які здобули чотири й більше відсотків під час виборів, чергових і позачергових, вони мають право на фінансування їхньої статутної діяльності як політичних партій в Україні. Такого в нас раніше не було і саме цим законом передбачаються процедури надання цього державного фінансування".

Як каже Олена Ковальчук, це, зокрема, право політичних партій на відшкодування витрат, пов"язаних з фінансуванням передвиборної агітації, порядок виділення і перерозподілу коштів на фінансування політичних партій, де передбачено, що це буде відбуватися пропорційно кількості голосів виборців:

"Якщо партія була не одна, а входила до блоку, то передбачається, що це фінансування буде здійснюватися пропорційно до голосів виборців".

Контрольні функції покладаються на Рахункову палату та Головне контрольно-ревізійне управління. Оскільки передбачається відшкодування витрат політичних партій, що входили до виборчих блоків, на передвиборну агітацію, то для цього політичні партії будуть зобов"язані публікувати звіт про обсяг та напрямки використання коштів. Якщо ж такого звіту не буде надано у встановлені законом строки, то це фінансування може бути припинено в судовому порядку. Крім того, законом передбачається цілий ряд процедурних вимог, недотримання чи порушення яких дає можливість позбавити партії державного фінансування:

"Якщо партія під час агітації порушувала вимоги закону про проведення агітації, то це означає, що партія буде позбавлена відшкодування таких витрат".

Рішення про надання чи позбавлення фінансування тої чи іншої партії прийматиме Центральна виборча комісія. А в бюджетний кодекс передбачається внести спеціальне формулювання - "державне фінансування політичних партій".

Німецький політолог професор Сімон розцінює підписання нового закону як дуже позитивний фактор. Крім того, він убачає дуже багато спільного з відповідним законодавством Німеччини:

"Ці принципи фінансування партій на Україні дуже схожі на німецькі. Я не знаю, чи керувалися українські законодавці німецькими законами, але ясно одне, що цей тип фінансування партій, який запроваджуватиметься на Україні, цлковито відповідає німецькому законодавству. Хоча тут слід зазначити, що в Німеччині державне фінансування політичних партій - це не єдине джерело фінансових надходжень для партій, але воно є найважливішим. Щось подібне планується й на Україні. Державне фінансування становить таким чином основу діяльності політичної партії".

Як каже професор Сімон, окрім державного фінансування в Німеччині існують ще два важливі джерела фінансування політичних партій - членські внески та пожертвування:

"Кожна людина в Німеччині має можливість підтримати яку-небудь політичну партію, яка йому подобається, і передати цій партії гроші. Ця можливість - надання тій чи іншій партії приватних коштів - становить серйозну проблему в Німеччині. Справа в тому, що при цьому дуже часто порушується чинна процедура надання цих коштів, що вже неодноразово призводило до гучних політичних скандалів. Якраз за останні два роки німецькі політичні партії часто опинялися на перших шпальтах газет, саме через порушення закону про фінансування партій з боку приватних осіб, підприємств і різноманітних фірм".

Ухвалення "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв"язку із запровадженням державного фінансування політичних партій" німецький політолог пояснює необхідністю консолідації системи політичних партій України:

"Ми знаємо, що політичні партії на Україні - дуже лабільні, вони швидко формуються й так само швидко розпадаються. В усякому разі, нові правила можна інтерпретувати таким чином, що у даному випадку законодавці та президент країни хочуть гарантувати на майбутнє, щоб політичні партії мали стабільну матеріальну основу, яку можна було б розвивати, і яка була б прозорою як для виборців, так і для суспільства в цілому. І тут не підлягає жодному сумніву те, що політичні партії потребують такої основи".

"Чи досягнуть нові правила потрібної мети - розбудувати в Україні цілий спектр тривалих і стабільних політичних партій, які б зберігалися і в майбутньому - це покаже майбутнє. Але в усякому разі - це стане важливим наріжним каменем подальшої демократизації та консолідації партійної системи, її поліпшення порівняно з тим, якою ми її знаємо зараз".

Водночас професор Сімон відкидає можливість застосування нових принципів фінансування партій для перешкоджання їхній діяльності:

"Якщо закон буде застосовано в суворій відповідності з чинним законодавством, то такої небезпеки немає. Адже ці зміни однозначно передбачають, що політичні партії фінансуватимуться з держбюджету. Визначено, в якому обсязі вони фінансуватимуться. Тобто, ті партії, які набрали більше чотирьох процентів голосів виборців отримують гроші з державного бюджету - у відповідності з кількістю виборців, що проголосували за них гна попередніх виборах. Якщо цей закон застосовуватиметься у відповідності з закладеними в ньому принципами, він не стане інструментом тиску на партії. На Україні проблема полягає в тому, що тут існують багато малих партій, які здобули менше чотирьох відсотків голосів на виборах до Верховної Ради, а тому не представлені в парламенті. Звичайно, вони випадають з цієї системи і не можуть отримувати державну підтримку".

Німецький політолог Герхард Сімон вважає існуючий в Україні чотирипроцентний бар"єр для проходження політичних партій до парламенту цілком слушним:

"У різних країнах ця маржа сягає різної величини. Мені видається, що 4 проценти - це не дуже низький бар"єр. Якщо взяти до уваги те, що в лабільній і нестабільній демократії весь час формуються й повинні формуватися нові партії, то мені видається розумним не піднімати цей бар"єр занадто високо для того, щоб залишалася можливість формування нових партій та їхнього представництва в парламенті".

Це була точка зору німецького політолога, спеціаліста з українських питань Герхарда Сімона. Залишається лише додати, що новий закон набирає чинності з 1 січня 2005 року. А до того часу буде внесено відповідні зміни це до цілого ряду українських законів.