У Європі буде дедалі тепліше
15 вересня 2004 р.
Через 50 років від краси альпійських льодовиків майже нічого не залишиться. Ті, хто доживе до 2080 року, не знатимуть, що таке холодна зима. Натомість європейці частіше матимуть справу зі спекою, буревіями, посухою та зливами. Більшість проблем спричинені людиною, каже Жаклін Макґлейд, керівник Європейського агентства з питань довкілля:
”У нашому дослідженні йдеться не стільки про причини, скільки про те, що зміна клімату відбувається набагато швидше, ніж досі вважалося. Коливання були завжди, особливо температура то підвищувалася, то знижувалася. Але за останні десять років температура піднялася дуже стрімко, й це нас непокоїть”.
1990-ті роки були найтеплішим десятиліттям від початку метеорологічних досліджень. За останні 100 років температура в Європі піднялася в середньому майже на один градус. Оскільки викиди так званих ”парникових газів” не припиняються, вчені очікують пришвидшення темпів потепління.
Дослідження містить і позитивні висновки, але й вони матимуть суттєві наслідки:
”Якщо період росту рослин у деяких регіонах збільшиться на 10 днів, селяни зможуть збирати не один, а два врожаї. Це мало б серйозні наслідки для європейської аграрної політики. Зміна клімату впливає на водні ресурси, в результаті чого змінюються комбінації рослин, які можна вирощувати. А це вже вплине на торгівлю в світовому масштабі. Можливо, коли-небудь у Данії ростиме виноград, але це лише один приклад”.
Минулого літа від тривалої спеки в країнах Західної та Південної Європи померли близько 20 тисяч осіб, переважно літніх та хворих людей. Втрати в сільському господарстві були величезними. Від повені два роки тому постраждали одинадцять країн, 80 осіб втратили життя. І це лише два приклади наслідків глобального потепління в Європі.
Славнозвісний Кіотський протокол, підписавши який, 123 країни світу домовилися знизити обсяги викидів парникових газів у атмосферу, на думку Жаклін Макґлейд, був кроком у вірному напрямку. Але для набуття чинності документ має бути ратифікований Росією. Жаклін Макґлейд:
”Європа несе моральну відповідальність за продовження суспільної дискусії про зміну клімату та її наслідки і пошук нових шляхів зменшення парникового ефекту. Йдеться не тільки про те, щоб переконати в необхідності цього політиків та простих громадян. Глобальне потепління багато коштує. Наприклад, ліквідувати наслідки повені на Дунаю коштувало близько 20 мільярдів євро. Така сума є в нас не завжди”.
Між тим США, що мають найбільші за обсягом викиди в атмосферу вуглекислого газу й метану, взагалі не підписували Кіотського протоколу. І це при тому, що кошти на ліквідацію наслідків глобального потепління у Сполучених Штатах щороку становлять майже 11 мільярдів доларів.