Урбаністичне мистецтво в покинутих будівлях

Паперова фабрика "Вольфсвінкель" у німецькому місті Еберсвальде працювала понад 200 років. У 1994-му виробництво припинилося й почався занепад. Особливу атмосферу закинутої фабрики вподобали так звані "urban artists" - митці, які розмальовують стіни й підлогу приміщень несподіваними графіті.

"Оновлена" митцями фабрика дає безліч цікавих мотивів для роздумів і натхнення, тож берлінська фірма go2know організовує туди фотоекскурсії. Одну з учасниць - Надю Лоренц - особливо вразили роботи митця Кіма Кестера, які можна побачити у старих складах.

Кім Кестер уміло монтує свої роботи у простір приміщень. Ці монстрики мовби от-от накинуться на рештки ізоляційної вати на підлозі. "Узагалі-то чудовиська і вампіри злі. Але на цих графіті вони просто виникають у просторі і виявляються веселими і мирними істотами", - описує Надя Лоренц свою улюблену картину.

Маленький одноокий монстрик мовби розпитує свого великого друга, чиє тіло, схоже, проростає крізь усі поверхи фабрики. Таким чином Кім Кестер натякає на висоту усієї будівлі, створюючи несподівану просторову інсталяцію.

Фотографиню Дафне Куґеа з Афін зачарувала ця робота. За допомогою шаблону й кількох балончиків із фарбою берлінському вуличному митцю на ім'я Evol вдалося перетворити звичайнісінькі бетонні блоки у дворі фабрики на викапану копію житлових "панельок". "У місці, яке занепадає, Evol ніби створює щось нове", - коментує картину грекиня.

Та не всі туристи захоплюються в першу чергу настінним "живописом" та просторовими інсталяціями. Клаус Мумм із Берліна цікавиться тим, як довго індустріальна історія зберігається у стінах старої фабрики. Тому він фіксує на фото перш за все старовинні машинні цехи.

Незабаром турист помічає графіті Тобіаса Штарке і дивується симбіозу мистецтва й індустріальної архітектури. "Споглядаючи цього "великого боса" з сигарою в зубах, можна виразно відчути минуле і сучасне. Зі cвоїм розкуйовдженим волоссям він нагадує про старі індустріальні часи і просто-таки врізається в пам'ять", - каже Клаус Мумм.

Аніка Цинзиловськи - наймолодша учасниця екскурсії. Вона й не очікувала уздріти стільки мистецтва в нетрях покинутої фабрики. "Це захопливе поєднання реальності з нереальним", - вражено коментує дівчина, фотографуючи пташок у масках та волохатих монстрів.

Улюблений мотив туристки - дивна істота, чия намальована тінь чудово вписується в освітлення простору і надає графіті об'єму. "Цей мотив нагадує мені маленьку, вперту і безстрашну дитину, яка хоче дослідити межі своїх можливостей", - розчулено каже Аніка Цинзиловськи.

Урбаністичне мистецтво все ще дуже часто нелегальне, адже власники рідко офіційно дозволяють митцям розмальовувати будівлі. Такі споруди, як ця - рідкісне щастя для художників. Тому Берлін, де покинутих місць особливо багато, перетворюється на важливий центр урбаністичного мистецтва.