1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Українські вибори і роль Заходу

Роман Гончаренко3 листопада 2004 р.

Німецькі газети продовжують обговорювати президентські вибори в Україні. На голосуванні в неділю прем”єр Віктор Янукович та опозиційний лідер Віктор Ющенко набрали майже однакову кількість голосів. Перший тур був затьмарений численними порушеннями, про що заявили міжнародні спостерігачі.

https://p.dw.com/p/AM0n
Прихильники Ющенка напередодні виборів
Прихильники Ющенка напередодні виборівФото: AP

ЛАУЗІТЦЕР РУНДШАУ з Коттбуса пише:

Уже перед голосуванням було ясно, що головні суперники матимуть приблизно однакову кількість голосів, а отже вірогідність фальсифікацій була особливо високою. Тому спостерігачі від ОБСЄ заздалегідь попередили про загрозу чесним виборам через відсутність єдиних списків виборців. У деяких випадках у списках бракувало мешканців цілих вулиць, натомість з”являлися тисячі так званих ”мертвих душ”. Керівник виборчої кампанії прем”єра Януковича змушений був визнати, що на голосуванні в неділю було зафіксовано 2767 порушень. Тому ОБСЄ справедливо зауважила, що українські вибори не відповідали європейським стандартам демократії. Україна на шляху до демократії зробила крок назад, - переконана ЛАУЗІТЦЕР РУНДШАУ.

Роль Заходу в Україні аналізує берлінська газета ВЕЛЬТ:

Уже зараз з особливою гостротою постає питання, що повинен зробити ЄС, щоб підтримати стабільність і реформи в країні між Доном і Дунаєм, між Ялтою і Чорнобилем. Досі Захід і Німеччина не мали чіткої стратегії відносин з Києвом, особливо з огляду на зближення з Анкарою. З одного боку, Україну міряли за суворими західними стандартами, але з іншого – їй постійно відмовляли: це і незгода на асоціативне членство в ЄС, і на нові форми співпраці з НАТО. Отже, чи варто дивуватися, коли можновладці в Києві тепер дедалі частіше ховаються під пальто Путіна? Можливості впливати на ситуацію були б у Заходу набагато більшими, якби він поширив свою привабливу політику далі на Схід аж до України. Принцип міг би бути такий: ви проводите реформи, а ми надаємо вам перспективу інтеграції, що не обов”язково має завершитися членством у ЄС. Але коли нічого не обіцяєш, то нема чим погрожувати. Запропонований у жовтні Берліном і Брюсселем проект рішення ЄС щодо стабілізації в Україні надійшов із запізненням. Хочеться вірити, що не занадто пізно, - пише ВЕЛЬТ.

ГАННОВЕРШЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ зазначає:

Багато українців між Києвом та Львовом розчаровані тим, що з Брюсселя надходять дуже слабкі сигнали симпатії. Натомість прихильникам Європи доводиться мати справу з нової залізною завісою ЄС, що відчутно ускладнила традиційні економічні відносини з Польщею. В Україні, а також у Білорусі та Молдові, стає очевидним, які наслідки має розширення Євросоюзу без чіткої концепції відносин з новими сусідами, - нарікає ГАННОВЕРШЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ.

ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ з Мюнхена теж налаштована скептично:

Саме молоде покоління чекає на сигнали з Брюсселя, Берліна та Вашингтона. Але, здається, що це доля української інтелігенції – вона дивиться на Захід, але не відчуває підтримки. Вони знають: якщо через три тижні переможе Янукович, Європа надовго залишиться для них закритою, - пише ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ.

На завершення – про президентські вибори, що відбулися у вівторок у США. Газета МЮНХНЕР МЕРКУР з цього приводу зауважує:

Буш чи Керрі – коли Америка вибирає, світ перебуває в надзвичайному стані. Жодна країна, жоден народ не можуть уникнути наслідків виборів, що надають президенту США нечувану повноту влади. Політичні, економічні чи військові – його рішення сягають усіх куточків землі. Німці давно зробили свій вибір на користь Керрі. Не тому, що вони дуже цінують демократів, а через несприйняття Буша. США стали для німців відстороненим другом, - констатує МЮНХНЕР МЕРКУР.

Тему продовжує ВЕСТДОЙЧЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ з Ессена:

Підсумки правління хлопця з Техасу виглядають невтішно. Війна з Іраком не принесла людству більше безпеки. США ввели в оману ООН і своїх старих союзників щодо причин силового втручання в Іраку. Франція та Німеччина, що сказалі війні ”ні”, перестали відігравати в очах США якусь роль. Захист клімату ігнорується, так само, як і права людини на базі Ґуантанамо. Цей список можна продовжувати, але не можна в усьому звинувачувати тільки Буша. Американський прагматизм ґрунтується на реальному стані речей у світі. Європа ж багато говорить, але реальної сили в неї поки немає, - пояснює ВЕСТДОЙЧЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ.