Українсько-німецькі урядові консультації: економіка "відбілить" політику?

Українсько-німецькі урядові консультації цієї п"ятниці в Берліні відбудуться в прохолодній атмосфері. Такий прогноз роблять в Німеччині на тлі заяв генерала СБУ Валерія Кравченка, в яких він звинуватив українське керівництво в слідкуванні за опозиційними політиками. Втім, напередодні саміту, експерти зауважували також, що Україна й Німеччина можуть похвалитися і досягеннями в двосторонніх відносинах. Передусім це стосується економічної галузі.

Офіційно під час двосторонніх консультацій, в яких братимуть участь президент України Леонід Кучма та федеральний канцлер Німеччини Ґергард Шредер, йтиметься про економічну співрацю між двома країнами та євроінтеграційні перспективи України. З політичної точки зору, це буде, певно, найважча українсько-німецька зустріч, зазначають експерти, принагідно зауважуючи, що переговори в такому форматі вже відкладалися минулого року.

Відносини між Берліном та Києвом не погіршилися, але останнім часом на них істотно вплинув розвиток ситуації зі свободою слова в Україні, а також те, як президент Кучма поводиться з опозицією, переконаний німецький політолог Райнер Лінднер:

"Все це призводить до того, що відносини напружуються. Розвиток ситуації в Україні спостерігається з німецького боку дуже уважно. Можна навіть сказати, з деяким занепокоєнням. Тому політичний клімат, який встановився нині між двома країнами, є доволі складним".

На думку Райнера Лінднера, Німеччина буде поводится стримано в оцінці української конституційної реформи. Не в останню чергу тому, що в Україні вже фактично розпочалася передвиборна боротьба. Однак геть оминути питання політичних перетворень на консультаціях не вдасться, переконаний німецький експерт:

"Я припускаю, що Кучма розповість про дискусію навколо конституційної реформи. Останнім часом, спостерігаючи за її перебігом, ми помітили своєрідне свавілля в поводженні з парламентом, сильний вплив на нього з боку адміністративної влади. Все це аж ніяк не є свідченням про політичну культуру країни".

На відміну від політики, в економіці відносини між Німеччиною та Україною розвиваються дуже добре. Про це свідчить передусім позитивний досвід кількох інвестиційних проектів, які здійснили в Україні німецькі підприємства. Варто згадати лише про фірму Leoni, концерн Metro та Henkel. Позитивний розвиток прослідковується і в секторі банківського кредитування, де насамперед слід згадати такі німецькі фінансові інститути, як WestLB і Commerzbank, підкреслює Райнер Лінднер:

"Все це свідчить про те, що економічні відносини стають інтенсивнішими. До того ж і в самій Німеччині часто проводяться дні економіки України - як на рівні окремих федеральних земель, так і на рівні торгово-промислових палат. Німецькі партнери розглядають Україну вже не просто як торгового партнера, а як країну, в яку готові інвестувати й в якій готові розташовувати виробництва".

Хоча розвиток економічних відносин між Україною та Німеччиною оцінюється загалом дуже позитивно, все одно є моменти, які варто покращити. Німецькі підприємці почасти все ще нарікають на складність податкового й митного законодавства в Україні. Пер Фішер, який займається в німецькому Commerzbank відносинами з Україною, вказує зокрема ще й на такі недоліки:

"Найважливішим є досягення правової безпеки. Іноземні інвестори не бажають якогось особливого підходу до себе. Але ми очікуємо покращення інвестиційних умов взагалі. Це включає незалежні юридичні органи, зрозумілі й прозорі рішення керівних установ, які б не заплутували ситуацію. Важливим є практичне втілення реформ. Тобто, не досить лише ухвалювати хороші закони. Вони повинні реалізовуватися. Поки ж діловій активності в Україні заважає бюрократія, корупція і вже згадані незрозумілі управлінські рішення".

Усунути ці недоліки - одне з першочергових завдань України, наголошують німецькі фахівці, і урядові консультації в Берліні можуть стати важливим кроком на цьому шляху. До того ж Україна не повинна прогавити нові перспективи, які виникнуть перед нею після травневого розширення Європейського союзу на Схід. Нинішні економічні тенденції дають підстави прогнозувати дедалі активніше перенесення важливих виробництв за межі майбутнього кордону ЄС. Це може пожвавити економічний розвиток, а в перспективі й покращити шанси на інтеграцію України до європейської спільноти.