Українська ІТ-індустрія: бракує власної силіконової долини

Враховуючи підсумки роботи цьогорічного CeBIT’у можна сказати, що галузь високих технологій знову опинилася на піднесенні. За тиждень роботи ярмарку на ньому побувало 480 тисяч відвідувачів, що, правда, на дев”ять тисяч менше, ніж торік, однак частка фахівців, які відвідали ганноверський ярмарок, сягнула рекордного показника – 88 відсотків. Експерти прогнозують, що після кількох років застою високотехнологічні підприємства знову потребуватимуть додаткової робочої сили.

Подібну тенденцію можна спостерігати, до речі, і в Україні, яка була представлена на CeBIT’і понад двадцятьма підприємствами. Звичайно, ще рано проводити паралелі з невеличким Тайванем, який серед іноземних учасників спромігся відрядити до Ганновера найбільше фірм, а саме - понад 770. І все ж таки розвиток українського ринку інформаційних та комп”ютерних технологій налаштовує на оптимізм. Говорить президент української компанії “Техінвест” Сергій Лобойко:

“Українська ІСТ-індустрія, яка за останні роки, на щастя, фактично не зазнала державного регулювання, за винятком мабуть тільки телекомунікації, може похвалитися величезними темпами росту – понад 50 відсотків, якщо говорити про експортну ІСТ-індустрію. На 25 відсотків зріс внутрішній ринок. Таким чином ця галузь стала серйозним фактором в українській економіці – її частка у ВВП вже перевищила сім відсотків.”

Водночас, продовжив Сергій Лобойко, державний сектор ринку високих технологій розвивається з великими труднощами. Йдеться передусім про космічне агентство та військові підприємства. Аби підтримати галузь, нещодавно ухвалили рішення допустити приватний капітал до роботи в оборонному секторі. Часто можна спостерігати навіть пародоксальні ситуації, каже Сергій Лобойко:

“У нас колись було величезне міністерство мікроелектронної промисловості. Все розвалилося. Люди всі розійшлися, займаються якоюсь підпільною халтурою – одні ремонтують телевізори, інші пишуть комп”ютерні програми, наприклад, для управління якоюсь ракетою, яку випускає завод імені Артема. Вони утримувати КБ не можуть, але час від часу ракети роблять. От такою халтурою народ і займається.”

Однак повернімося до CeBIT‘у: в Ганновері можна було зустріти серйозні українські фірми, які займаються так званим “аутсорсінгом”, тобто – “віддаленим” програмуванням, коли програмісти виконують замовлення іноземних фірм; були також і компанії, що спеціалізуються на інформаційній безпеці, виробництві антивірусів. Серед “аутсорсінгових” компаній привернула до себе увагу фірма “Інфопульс”, яка вже, можна сказати, перетворилася на постійного учасника CeBIT’у . Говорить представник цієї фірми Дмитро Сігов:

“Ми не вперше приїжджаємо на CeBIT. У Ганновері ми вже вп”яте. Ми шукаємо партнерів у Європі та Америці і пропопонуємо їм різні комп”ютерні програми на замовлення. В Україні, як відомо, ціни набагато нижчі, тому американцям або німцям дуже вигідно розміщувати у нас свої замовлення, оскільки, попри низькі ціни, якість нашої продукції дуже висока.”

Загалом на ринку “аутсорсінгу” компанія “Інфопульс” працює вже понад десять років і, за її власними даними, виконала чимало замовлень для найрізноманітніших фірм з Німеччини, Голландії, Бельгії, Франції та США. Незабаром “Інфопульс” планує відкрити своє представництво в Ганновері. Сергій Лобойко, президент компанії “Техінвест”, крім дешевої робочої сили та висококваліфікованих фахівців звернув увагу на ще одну особливість України:

“У зв”язку з тим, що в нас ніколи для науково-дослідних робіт не було стільки грошей, як на Заході, ми завжди були змушені йти максимально нетрадиційними, дешевими шляхами вирішення проблеми. Таким чином, ми маємо багато технологій, яких немає на Заході, і які принципово інакше закладені.”

Тут варто згадати про київську компанію “Український національний антивірус”, яка, розробляючи свою продукцію, теж пішла дещо нетрадиційним шляхом. У ганноверському ярмарку ця компанія взяла участь вперше. Говорить директор “Українського національного антивірусу” Олег Брагинський:

“Наша програма є однією з найшвидших у світі. В Україні в державному секторі використовуються дуже слабкі комп”ютери, а в нас багато замовлень саме від державних установ. Тому ми розробили дуже швидке ядро. У нас висока швидкісь накопичення антивірусної бази. Ми додаємо на добу від 100 до 250 антивірусів. Оновлення дуже маленькі за розміром, так само як і сам продукт. Його легко скачувати, а це економить гроші користувачів.”

На стенді “Українського національного антивірусу” в Ганновері було досить людно, оскільки захист від вірусних атак з Інтернету набуває дедалі більшої актуальності. Свою продукцію українські програмісти, за словами Брагинського, продають вже в багатьох країнах світу. Як зауважують експерти, ця компанія має всі шанси стати серйозним конкурентом на світовому ринку. Пояснюючи секрет такої популярності, Олег Брагинський зауважив:

“Раніше в Україні було кілька антивірусів. Ми об”єднали трьох розробників антивірусних програм і створили єдиний антивірус, який ґрунтується на наукових розробках, на захисті наших дисертацій, на багатьох нагородах. Нині ми підтримуємо наших користувачів 24 години на добу впродовж семи днів на тиждень. І скористатися нашими послугами можна, перебуваючи практично в будь-якій точці планети. У нас є продукти на шести мовах.”

Такому сервісному обслуговуванню можуть позаздрити навіть німці. Що ж стосується злиття наукових розробок та бізнесу, то тут експерти вже починають говорити про сталу тенденцію на українському ринку високих технологій. Як зауважив президент компанії “Техінвест” Сергій Лобойко:

“Багато наших вчених, які мали хороший рівень і не повиїжджали, почали знаходити через своїх знайомих замовлення як за кордоном, так і на внутрішньому ринку. Але це поки що робиться напівцивілізовано. Хоча багато людей вже набралися досвіду і починають створювати підприємства. У нас тільки в Києві нараховується близько 20 тисяч малих науково-виробничих підприємств, тому все свідчить про те, що наука йде в бізнес.”

Прикладом цього може слугувати також стенд Донецького національного університету, який привіз на CeBIT власні розробки програмного забезпечення в галузі фінансового менеджменту та в сфері управління потоками платежів. Ці системи вже працюють у кількох вузах Донецької області, а також у низці промислових підприємств. Про інтерес відвідувачів ганноверського ярмарку до цієї експозиції розповідає Кирило Смоктій, доцент кафедри прикладної математики теорії систем управління матиматичного факультету Донецького національного університету:

“Було кілька відвідувачів, які цікавилися саме програмним забезпеченням. Але ті, хто цікавилися, дивилися не стільки на програмні продукти, скільки на економічно-математичні моделі, що лежать в їхній основі. Загалом участь у CeBIT‘і – це для нас більш іміджевий крок, який допоможе нас кваліфікувати як розробників.”

Кирило Смоктій висловив переконання, що розробникам Донецького національного університету зрештою теж вдасться знайти свою нішу не тільки на українському ринку, але й у світі. Як зауважив президент компанії “Техінвест” Сергій Лобойко, в Україні в галузі інформаційних технологій існує великий потенціал для серйозного розвитку. Однак Україні бракує своєї “силіконової” долини, де б інформаційно-технологічні фірми могли нормально розвиватися. Говорить Сергій Лобойко:

“Експортна IT-індустрія вона, за великим рахунком, досі вся розташована в підвалах. Вони, як студентами виростала в якихось квартирах, підвалах, так там досі й сидять - у непристосованих приміщеннях чи в якихось академічних інститутах. Якщо приїжджає серйозний замовник, то його навіть нема куди повести, хоча у нас сидять люди, які працюють і для NASA, і для Boeing’a, і для світових бірж та банків, управляють віддалено їхніми серверами. Все робиться поки що напівпідпільно, через купу посередників.”

На думку Сергія Лобойка, змінити ситуацію зможе створення спеціальних технопарків, так як це свого часу сталося, скажімо, в Індії.

“З Національним авіаційним університетом ми зараз плануємо на його території зробити технологічний центр. З одного боку, це буде місце для роботи висококласних програмістів, вчених, які працюють на світових замовників, а з іншого – ми сподіваємося, що туди потягнуться інвестори. Тобто, там природним чином почне утоворювтися невеличка українська силіконова долина.”

Поки українська ІТ-індустрія формується, нагороди отримують інші. “Best of CeBIT Award“, що дослівно можна перекласти, як “Найкращий на CeBIT‘і”, - одна з найпрестижніших премій, яку фаховий журнал TeleTalk вручає в рамках ганноверського ярмарку. Цього разу цю нагороду дістала мюнхенська компанія CreaLog. Її фахівці створили програму, що дозволяє підвищити автоматизацію спілкування між фірмою та клієнтами, а також покращити рівень сервісних послуг, які надаються телефоном. CreaLog розробила свою програму на замовлення одного з німецьких телевізійних аукціонів.

Володимир Медяний