Україна-ЄС: у Брюсселі очікують помітних демократичних зрушень

На саміті в Гаазі Україна виступатиме в новій ролі безпосереднього сусіда ЄС. І як новий сусід вона очікує змін у ставленні до себе. Однак радикально нового підходу до відносин з Києвом Брюссель поки не передбачає, тобто перспективу вступу до спільноти Україні не відкривають. Пропонують лише політику поглибленого партнерства, відому під назвою ”Ширша Європа”. Суть її полягає в більш тісному співробітництві, передусім в економічній галузі.

Водночас представники Європейського союзу неоднарозово наголошували на тому, що розвиток майбутніх відносин ЄС з Україною значною мірою залежатиме від того, як Київ впроваджуватиме демократичні стандарти, що є нормою в Євросоюзі. Приміром, в такій важливій галузі, як свобода преси, поступ України поки непомітний, каже депутат Європейського парламенту від Німеччини Елізабет Шредтер. Для ЄС нерозкриті вбивства українських журналістів і цензура в ЗМІ – яскравий прояв дефіциту демократії в Україні. І тут Брюсселю може вже незабаром увірватися терпець. ”Україна повинна нарешті виконати свої домашні завдання”, каже європарламентарій Елізабет Шредтер. На її думку, президентські вибори в жовтні можуть стати шансом для політичних змін в Україні:

”Ми очікуємо, що новий президент визнає всі принципи відкритої ринкової економіки. Ми очікуємо, що рішення українського парламенту нарешті втілюватимуться в життя. А саме – що українське законодавство зрештою відповідатиме стандартам, які діють у ЄС. Для цього потрібні конкретні стратегії, а не лише пусті слова”.

Україна вважає, що вже досягла рівня розвитку країни з ринковою економікою й очікує визання цього від ЄС. Якщо відповідних перспектив відкрито не буде, то Київ не поспішатиме укладати План дій з ЄС, заявив наприкінці минулого місяця український президент Леонід Кучма. На саміті в Гаазі сторони спробують просунутися у вирішенні цього питання. Для України воно є важливим, бо таким чином відкрився б шлях до членства в Світовій організації торгівлі. До того ж, вона почуває себе ображеною, адже більше року тому ЄС визнав Росію країною з ринковою економікою.

Втім, очікувати радикальних рішень на саміті в Гаазі не варто. Як зауважує депутат Європейського парламенту Елізабет Шредтер, відносини між Україною та ЄС розвиваються непросто, передусім з політичних причин. Брюсселю дедалі важче шукати собі надійних партнерів для переговорів на українському боці. Президент України Леонід Кучма вже неодноразово дискредитував себе на Заході. У ЄС дотримуються думки, що за його правління в Україні розквітла авторитарна бюрократія, яка керує і політикою, і економікою, і навіть мас-медіа.

Лише помітні зміни в цих галузях, можуть спонукати ЄС повернутися до ”політики відкритих дверей”, переконана депутат Європарламенту Елізабет Шредтер:

”Нам потрібні чіткі сигнали. Вимоги, які висуває українська сторона, ні до чого не призведуть. Ми повинні бачити практичні заходи, покращення ситуації в країні, в законодавстві й дотримання цих змін. Це все речі, про які ми повинні питати, щоб мати підстави продовжувати нашу політику відкритих дверей”.

Чарль Таннок, депутат Європарламенту від Великобританії, висловлюється радикальніше. На його думку, лише зміна влади в Україні може сприяти зрушенням у відносинах між Києвом та Брюсселем:

”Всі партії в Європейському парламенті привітали б перемогу опозиції. Якщо президентом стане лідер опозиції Віктор Ющенко, то це сприятиме швидким змінам. Не лише в Брюсселі, а й у решті європейських столиць. Тоді Україна б точно стала на шлях в напрямку до демократії, і цей процес треба було б підтримати”.

Тому Європейський союз прискіпливо стежить за перебігом президентської виборчої кампанії в Україні. Від голосування в жовтні очікують кадрових і політичих змін. Вони не лише бажані, а передусім потрібні для успішного розвитку відносин між Україною та Європейським союзом.