1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Україна - європейська держава, але"...

14 березня 2007 р.

Політикам у Парижі ЗМІ часто приписують скепсис у питанні розширення Євросоюзу. Наш кореспондент Тетяна Карпенко дізнавалася, яку роль може відіграти Франція у європейській інтеграції України.

https://p.dw.com/p/A00x

Нині у Франції у самому розпалі передвиборча кампанія. Учасники президентських перегонів, враховуючи настрої виборців, у питанні розширення ЄС дуже обережні. Приміром, кандидат від лібералів Франсуа Бейру, коментуючи прагнення України приєднатися до ЄС, говорить „Що більше Європа розширюється, то слабшою вона стає”:

“Ви знаєте, існує ідея, що Європа у майбутньому виглядатиме наче два кола країн. Ширше, з яким держави Євросоюзу лише ділитимуть зону вільної торгівлі та спільний правовий простір. Та інше – більш тісне коло держав, які мають визначати майбутнє планети”, - розповідає Франсуа Бейру.

У тіснішому колі Париж Україну бачити не хоче. Приблизно таку позицію представляє більшість кандидатів на посаду президента Франції, зокрема лідери перегонів - Ніколя Саркозі та Сеґолен Руаяль. Тобто той, хто у травні переїде до Єлисейського палацу і замінить Жака Ширака, навряд чи буде сприяти українській євроінтеграції. Однак, це не означає, що Франція негативно ставиться до України, пояснює Сюзанне Ніс - науковий співробітник Інституту міжнародних та стратегічних відносин у Парижі. На думку дослідника, Київ просто не входить до кола інтересів Парижа:

“Загалом потрібно сказати, що німцям тема розширення завжди була ближчою, ніж французам. Французькі політичні сили вважають, що розширення ЄС - це те, що викликає у людей занепокоєння. У них складається враження, що цей процес змінює початковий проект Євросоюзу, в якому мали брати участь лише західноєвропейські країни. Стурбованість виникла вже після першої хвилі розширення, коли у 2004 році до ЄС приєдналися Польща, Угорщина та Чехія. З Румунією і Болгарією все іще ускладнилося. Тому нині навіть не стоїть питання про те, що членом ЄС може стати Україна”.

Водночас більшість французьких політиків не має сумнівів у тому, що Україна є європейською державою. Саме тому їй варто надати статус привілейованого партнерства. Але не більше, констатує Сюзанне Ніс:

“Туреччина з французької точки зору не є європейською державою. Для більшості представників політичних сил Україна є безсумнівно європейською державою, але це не означає, що вона обов’язково має стати членом Євросоюзу. Йдеться про привілейоване партнерство або ж інший вид співпраці в європейських проектах”.

Сюзанне Ніс розповідає, що коли почалася „помаранчева революція”, вона запитувала у своїх студентів, де знаходиться Україна. Більшість мали труднощі із тим, щоб вказати її розташування на карті. На деякий час інтерес трохи збільшився, але нині знову згас. Науковець каже, що таке байдуже ставлення пояснюється історичними чинниками. Це стосується не лише України. На думку науковця, так само французи ставляться, зокрема і до Польщі чи Чехії:

“Тут справді повний брак як інтересу, так і знань про Східну Європу. Так само, як німці, приміром, не були зацікавлені в Азії чи в Африці. Тут бракує традиційних зв’язків. Але це стосується не лише України, а Східної Європи загалом”.

Як повідомляли ЗМІ, саме Франція наполягла на тому, щоб до нової поглибленої угоди між Україною та Євросоюзом не було включено пункт про перспективу членства у ЄС. На думку Сюзанне Ніс, для французів це питання взагалі не стоїть на порядку денному:

“У нас справді дуже великі труднощі у тому, щоб роз’яснити людям сенс першої хвилі розширення. Тож про Україну взагалі ніхто не говорить у цей момент. Ніколя Саркозі виступає за привілейоване партнерство, так само і з Туреччиною. Сеґолен Руаяль говорить, як популіст, „я скажу те, чого хочуть люди”.

Пересічні французи вже висловили свою думку, коли проголосували проти затвердження проекту загальноєвропейської конституції. Тож нині жоден з кандидатів в президенти Франції не наважується вголос говорити про подальше розширення Євросоюзу. Зокрема, про можливе приєднання до ЄС України.

Цікаво, що “за” виступає нині лише сумнозвісний Жан-Марі Ле Пен – кандидат у президенти від праворадикального Національного фронту. І то лише тому, що такі держави, як Україна, Молдова та Росія, на думку політика, мають більше спільного з європейцями, ніж інші. Ле Пен залюбки створив би Євросоюз “від французького Бреста до Владивостока”. Втім він навряд чи переможе на президентських виборах. Тож на послуги Жана Марі Ле Пена у ролі адвоката України в ЄС Києву навряд чи варто розраховувати