Україна: „Чотири кулаки на один кабінет“

Однак спершу – фрагменти зі статті „Чотири кулаки на один кабінет“ мюнхенської SÜDDEUTSCHE ZEITUNG, у якій йдеться про політичну ситуацію в Україні, зокрема по нещодавню колотнечу в українському парламенті:

Все було дуже схоже на останній день в школі, коли школярі йдуть на штурм класних кімнат. Однак насправді це мало би бути порядне засідання парламенту. Прозахідні депутати включили сирени, аби заглушити голос голови Верховної Ради, перелякані політики закривали вуха, дехто цинічно сміявся, а потім почалася справжня колотнеча. Депутати душили депутатів, а оного з них – вже без жакета - просто пронесли над головами інших колег. Словом, члени українського парламенту добре подерли чуби один одному. Утім, ці події – образ, який пасує до нинішнього душевного стану країни,

пише SÜDDEUTSCHE ZEITUNG й веде далі:

... всього півтора роки тому п’яна від революції Україна на чолі з Ющенком сподівалася на велике майбутнє. 2004 року зростання економіки склало 13 відсотків, новий президент оголосив про подальші приватизації й самовпевнено рекламував низькі податки на прибуток, сподіваючись у такий спосіб привабити в країну ще більше інвесторів. Ющенко намагався якомога швидше подати українську заявку на вступ до Європейського союзу й НАТО. Нині ж країна просто паралізована. Економіка переживає стагнацію, довгочікувані інвестори не поспішають, бо й вони не знають, яким шляхом піде далі Україна.
(...) Вона знову на роздоріжжі й подальший курс залишається невідомим,

зауважує видання. Насамкінець SÜDDEUTSCHE ZEITUNG зазначає:

Ейфорія молодих людей в Україні, які прагнули швидше досягти добробуту, нині швидко розвіюється. Це доводить, до речі, й дослідження британського фонду New Economics, результати якого були оприлюднені в середу. Воно показало, що найщасливіші люди на світі живуть на острові Вануату, а в кінці списку опинилися Зімбабве, Бурунді, Конго й Україна, - підсумовує SÜDDEUTSCHE ZEITUNG.

До теми конфлікту на Близькому Сході. Ескалація його пов’язана з новими викраденнями військових ізраїльської армії. Іспанська газета АВС пише:

Ізраїльських солдатів викрали як у секторі Гази, так і в Лівані. Якщо Ізраїль не піде на поступки, то такі викрадення стануть новою мовою терористів. Міжнародна спільнота ще минулого тижня закликала Ізраїль не застосовувати надмірного насильства. Маємо надію, що такі заклики повторяться й нині, коли Ізраїль бомбардує ліванську територію. Непоступливість як відповідь на терористичні акти можна зрозуміти, однак вона теж повинна мати межі. Інакше аргументи , що виправдовують її, втрачають своє значення, - зауважує видання АВС з Мадрида.

Польська газета RZESZPOSPOLITA дотримується такої думки:

Ізраїль не залишає своїх солдатів у біді, робить усе, щоб їх визволити. І виходячи зі свого поганого досвіду в минулому, не розраховує при цьому ні на чию допомогу – ні на міжнародних посередників, ні на добру волю палестинців, які не підтримують терор. Спочату ізраїльська військова операція протікала ще так, що це можна було зрозуміти. Не гинули цивільні, цілями ударів були мости чи центри руху „Хамас“.Однак тепер гинуть вже й мирні жителі. (...) Уже пролито так багато крові, що призупинення війни, здається, межує з чудом. Світ же вдовольняється лише закликами. Залишається тільки сподіватися, що викраденим солдатам вдасться повернутися додому, - читаємо на сторінках видання RZESZPOSPOLITA, яке виходить у Варшаві.

Швейцарська BASLER ZEITUNG продовжує тему:

Спіраль насильства обертається швидко, і сторони, задіяні в конфлікті, навряд чи зможуть її загальмувати. Коли ж нарешті прокинеться міжнародна спільнота? Закликів до стриманості обидвом сторонам не достатньо. Нині слід нарешті сформулювати й проштовхнути таку політику, яка б вела до чесного вирішення близькосхідного конфлікту й надала б людям надію на краще майбутнє. Рамками такої політики могли б стати міжнародні угоди, які всі підписували. Можливо тоді ще вдасться припинити це насильницьке божевілля, - сподівається BASLER ZEITUNG.

Нідерландська газета DE VOLKSKRANT бачить такий вихід з нинішньої ситуації:

Зараз черга за дипломатичною вправністю. При цьому вкрай бажаною є посередницька роль сторін, не причетних до конфлікту. Криза на кшталт цієї повинна вирішуватися за допомогою Європи й Америки, причому на найвищому рівні, - наголошує DE VOLKSKRANT.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко