Україна: хто коаліція, а хто опозиція?

Газети пишуть про Чемпіонат світу з футболу, який у неділю завершився в Німеччині. Однак спершу – цитата з німецького видання SÜDDEUTSCHE ZEITUNG, яке в статті „Різнокольоровий Київ” пише про розпад „помаранчевої коаліції” в Україні. Ситуацію перед обранням Олександра Мороза головою Верховної Ради газета описує так:

Донедавна було принаймні зрозуміло, хто коаліція, а хто опозиція. Через три місяці після виборів в парламенті нарешті збиралися затвердити „помаранчеву коаліцію”-2. (...) Планувалося, що Юлія Тимошенко знову стане прем’єр-міністром, а впливова посада спікера дістанеться мультимільйонеру Петрові Порошенку. Однак те, що Мороз до останнього був проти цієї кандидатури, „помаранчеві” партнери по коаліції просто не помічали. Тому й вийшло так, що шеф соціалістів розпочав за їхніми спинами переговори з фінансованою східноукраїнськими промисловими магнатами Партією регіонів, -

пише SÜDDEUTSCHE ZEITUNG. Далі видання пригадує таке:

Заплановані перед півостровом Крим українсько-американські військові маневри стали для голови Партії регіонів Януковича та його соратників нагодою випробувати свої сили знову здобути владу. Тоді за рахунок вуличних протестів та блокади порту їм вдалося досягти відміни навчань. Це була гірка поразка для прозахідного президента Ющенка. У такий спосіб йому дуже чітко було продемонстровано, що він мав би активніше долучати до справ держави Партію регіонів, що має підтримку на російськомовному Сході України. У Києві навіть практично переконані в тому, що розрив договору про „помаранчеву коаліцію” підтримав сам президент. А от хто точно опинився в програшу, так це Юлія Тимошенко. Адже нині вже практично виключено, що вона зможе знову очолити уряд, - читаємо в мюнхенській SÜDDEUTSCHE ZEITUNG.

До іншої теми. Датська газета POLITIKEN, коментуючи завершення Чемпіонату світу з футболу в Німеччині, вважає господарів першості переможцями турніру:

Вкотре великий південний сусід Данії продемонстрував себе світові з дуже симпатичного й приємного боку. Поліція, яка була присутня скрізь, впоралась з велетенським завданням, яке їй поставили політики. А що стосується порівняно скромного патріотизму, який продемонструвала Німеччина під час турніру, то його трактування було передусім проблемою для самих німців. Цей патріотизм ніколи не був схожий на агресивний націоналізм, він був висловленням радості через те, що з’явилася можливість виступати як один народ, що почасти розсварений у повсякденні. Чемпіонат світу був справді святом, на яке було запрошено кожного, - підсумовує газета POLITIKEN з Копенгагена.

Німецька газета WESTFÄLISCHER ANZEIGER пригадує:

Що б не домінувало на початку Чемпіонату 9 червня в газетних заголовках функціонери від ФІФА, футбольні хулігани чи ультраправі - з початком першого матчу про них усіх забули, як зрештою і про багато іншого. Все опанувала її величність велика гра. Жоден з гостів турніру не боявся перебування в Німеччині. Чорно-червоно-золотий прапор став не символом ненависті до іноземців чи бюрократії, а символом відкритості до світу та безмежного задоволення, - переконана газета WESTFÄLISCHER ANZEIGER, що виходить в німецькому місті Гаммі.

Водночас швейцарська газета BASLER ZEITUNG зауважує:

Друзі патріотизму радіють зарано. Чорно-червоно-золота хвиля, що ще раз прокотилася Німеччиною в день гри за третє місце, не має нічого спільного з патріотизмом. Триколірні ряженні на вулицях демонструють у такий спосіб не свою любов до батьківщини. Їхні симпатії спрямовані передусім тренеру Клінсманну і його хлопцям, - наголошує BASLER ZEITUNG.

Водночас турецька газета REFERANS називає німецький патріотизм однією з несподіванок першості й додає:

Ще однією несподіванкою, передусім для самих німців стала підтримка німецькій футбольній збірній з боку турків, які теж роз’їжджали на машинах з чорно-червоно-золотими прапорцями. Ті, хто називає себе „німецькими турками“, вважали абсолютно природним підтримати країну, в якій вони живуть. Схоже на те, що за останні десять років багато що змінилося. Очевидно, футбол став вдалим засобом інтеграції для турків у Німеччині, - припускає стамбульська газета REFERANS.

Чемпіонат світу з футболу 2010 року пройде в Південно-Африканській Республіці. З цієї нагоди газета THE WEEKENDER, що виходить в Йоганнесбурзі, пише:

Ми без проблем проведемо світову футбольну першість. Може, краще за німців, а може й гірше. Однозначно, ми не будемо повторюватися. Проблема для Південної Африки полягає в тому, що Німеччина цього року все просто бездоганно організувала. (...) Але ж ніхто, хто побував 2006 року в Німеччині, не очікує повторення цього чемпіонату 2010 року в Південній Африці, - читаємо у південноафриканській газеті THE WEEKENDER.