Туреччина і ЄС: перестороги в німецькому суспільстві

Міністр закордонних справ Туреччини Абдулла Ґюль сказав у неділю, що два дні після брюссельського рішення змінили Туреччину. Десятки тисяч людей зустрічали його та прем”єр-міністра Реджепа Ердогана в Анкарі феєрверком. У країні - свято, стан ейфорії, хоча до вступу до ЄС ще дуже і дуже далеко.

Зовсім інший настрій у Німеччині. Свого часу сюди на заробітки на запрошення німецького уряду приїхали з Туреччини так звані робітники-гості. Інтеграція їх та їхніх жітей до німецького суспільства йде досить повільно. Фахівці говорять навіть про два ”паралельні” – християнське і мусульманське - суспільства в країні. Настороженість, яка існувала в Німеччині між християнами та мусульманами, поглибилася після терактів у США і ухвалення в Німеччині антитерористичних законів.

Розуміння того, що, як мовиться, тут є проблеми, є як серед корінних німців, так і серед німецьких мусульман. Нещодавно в країні відбувся так званий День відкритих мечетей під гаслом ”Мусульмани – партнери в питаннях безпеки”. ”Німецька хвиля” запитала речника Центральної ради мусульман у Німеччині Муніра Аззауї, чому обране саме таке гасло:

”Після 11 вересня з”явилося чимало острахів щодо мусульман та ісламу. Виникло питання, чи не зустрічаються в мечетях терористи чи люди, які діють всупереч конституції. Ми обрали це гасло, щоб продемонструвати, що мусульмани є частиною суспільства і дбають про безпеку країни”.

Абсолютно протилежної думки про частину мусульманських проповідників дотримується фахівець з проблем ісламу Бассам Тібі:

”Проповідники вчать у прихованих від чужих очей приміщеннях мечетей, що мусульмани живуть тут серед невірних, що це не їхня батьківщина, і що вони, щоб не втратити своєї релігії, не повинні мати з нею контактів. Імамів, які проповідують ненависть, за законами правової держави треба висилати з країни, їх не можна терпіти”.

За дотриманням основоположних законів у Німеччині стежить спеціальна служба - Відомство з охорони конституції. Воно вважає, що лише 1 відсоток мусульман має причетність до ісламістських груп. Але і йому не завжди вдається одержати правдиву інформацію про те, що проповідують деякі духовні пастирі, як говорить Бассам Тібі, в прихованих від сторонніх очей кімнатах. Тоді ж, коли протизаконна діяльність котрогось проповідника не викликає сумніву, основані на толерантності закони правової держави іноді не дають можливості швидко і жорстко їх покарати. Так було, приміром, з кельнським імамом Метіном Капланом, которого німецькі правоохоронці роками не могли видворити до Туреччини.

Серед радикальних німецьких молодчиків дотримання державою своїх законів часто розцінюється як нерішучість. І тоді вони прагнуть самосуду. Не так давно у тихому містечку Зінсгайм, де турецька громада за десятиріччя жодного разу не впала в око поліції, хтось невідомий кинув у мечеть пляшку із запалювальною сумішшю...

Розв"язати цей гордіїв вузол спробувала федеральна земля Нижня Саксонія - і вирішила запровадити викладання ісламу німецькою мовою. Але перш ніж викладати іслам - треба спершу вивчити саму мову. Ось що говорить міністр внутрішніх справ Німеччини Отто Шилі:

”Було б доречено, якби мусульманські громади перейшли до ширшого використання німецької мови, зокрема для того, щоб краще вжитися в німецьку культуру”.

Міністр знає, про що він говорить. У деяких школах до 70 відсотків учнів мають недостатні знання мови. І йдеться не про складні правила пунктуації, а про те, що діти не можуть цією мовою ні читати, ні писати, ні спілкуватися. Міністр Шилі:

"Чого ми в будь-якому разі повинні остерігатися, так це паралельних суспільних структур, в яких люди замикаються, не вчать німецьку мову. Це особливо там важко, де німецьку мову не вчать матері".

Минулого року Нижня Саксонія виділила майже 5 мільйонів євро на те, щоб у перший клас школи прийшли діти із знанням мови. Той, хто мову не вчив ні вдома, ні на вулиці, мав можливість півроку вчити її під керівництвом учителя, який потім і брав дитину до свого першого класу. Наступним кроком має стати викладання ісламу німецькою. Міністр культури землі Нижня Саксонія Бернд Буземанн головне завдання таких уроків вбачає у тому, щоб діти могли "розібратися у змісті релігії, а не тупо заучували релігійну практику". У восьми школах до класів вивчення ісламу вже записалося від 80 до 95 відсотків дітей з мусульманських родин.

Отож, роки переговорів ЄС з Туреччиною, мають стати не лише роками соціальних реформ у Туреччині, а й і роками підготовки європейців до нової ситуації в Євросоюзі.