Триває "донбасизація" української політики?
6 листопада 2003 р.
Геннадій Васильєв може стати в четвер новим генеральним прокурором України. Місцеві оглядачі досить високо розцінюють шанси нинішнього віце-голови Верховної Ради стати наступником Святослава Піскуна, звільненого указом президента. Західні експерти розглядають вірогідне затвердження Васильєва передусім як подальше посилення впливу на владу вКиєві донецького фінансово-політичного угруповання.
Аналізуючи кандидатуру Геннадія Васильєва на посаду генпрокура України, практично всі оглядачі сходяться в одному: він - професіонал. Однак претендент на посаду генпрокурора України - постать дуже неодноманітна. Розповідає наш київський кореспондент Олександр Савицький:
«Геннадій Васильєв є одним з авторів проекту нового Кримінально-процесуального Кодексу України, який, за словами правозахисників, передбачає таємні затримання та арешти, обов'язковість для всіх постанов прокуратури, можливість примусового спрямування затриманих до психіатричних лікарень та цілу низку інших порушень прав людини. Протягом кількох років Геннадій Васильєв обіймав посаду прокурора Донецької області, десаме в ці роки, під час перерозподілу сфер впливу, фінансових ресурсів та майна було скоєно чимало вбивств місцевих бізнесменів, результати розслідування яких і досі викликають сумніви. Найпомітнішими серед нихбули вбивства депутата Верховної Ради Євгена Щербаня, неформального бізнес-лідера та кримінального авторитета Ахатя Брагіна, голови фірми"Данко" Олександра Момота та керівника компанії "Донкавамет" Олександра Гольдена. Голова Комітету Верховної Ради з правової політики Юрій Кармазін в інтерв'ю "Німецькій хвилі", насамперед, відзначив високийфаховий рівень Геннадія Васильєва, який, на думку депутата, однозначноє кращим від його попередника Станіслава Піскуна. Разом з тим, призначення на посаду генерального прокурора в той час, як опозиційні сили вимагають розслідування зриву з'їзду "Нашої України" в Донецьку, на думку Кармазіна, ставить Васильєва в дуже складне становище:
«Безумовно, з огляду на професіоналізм, у Васильєва є всі шанси статигенеральним прокурором. Але, чи вистачить йому сил і мужності постатив тому числі й проти своїх соратників по фракції «Регіонів України», притягнути до відповідальності керівників правоохоронних органів, губернатора, мера - я дуже-дуже зараз сумніваюсь. Він може отримати крісло, алеможе не отримати довіру суспільства. А без довіри суспільства будь-які реформування в прокуратурі будуть неможливі».
Юрій Кармазін також звернув увагу на те, що брат Васильєва зараз очолює Донецьку обласну податкову адміністрацію. І що це не сприятиме поступові розслідування справи Гонгадзе, яке, за словами Кармазіна, неможливе без слідчих дій щодо нинішнього головного податківця України Юрія Кравченка».
Тим часом західні експерти, говорячи про перспективи Геннадія Васильєва сісти в крісло генпрокурора, звертають увагу передусім саме на йоготісний зв"язок з донецьким регіоном. Говорить політолог, експерт з питань Східної Європи з університету міста Констанца Райнер Лінднер:
«Останнім часом спостерігається своєрідна "донбасизація" української політики. Призначення прем"єр-міністра з Донецька вже характеризуваловся як свого роду "компроміс" між донецьким та дніпропетровським угрупованнями. Президент України Леонід Кучма був свого часу змушений взяти до уваги інтереси «донецького клану». Наразі цей процес, очевидно,продовжується. З призначеням Васильєва на посаду генпрокурора з»явиться ще один функціонер в українській верхівці, який походить з Доннеччини».
Тобто, підкреслює німецький політолог, ще один важливий компонент української політики потрапить під донецький контроль. Причини поширення впливу шахтарського регіону на українську політику Райнер Лінднер пояснює так:
"Це пов"язано передусім з тим, що Україна дедалі сильніше залежатимевід власних енергетичних ресурсів, не в останню чергу через погіршення відносин з Росією. Вугілля Донбасу та зосереджена в цьому регіоні промиловість набувають на тлі всього цього нового, навіть політичного значення. Хоча така стратегія є неправильною з економічної точки зору, якщопоглянути на те, в якому стані перебуває ця промисловість. Однак я думаю, що майбутня українська політика цілком залежатиме від вирівнювання стратегічних інтересів Києва, Дніпропетровська й Донецька".
Леся Юрченко