Триває дискусія навколо курсу реформ німецького уряду

В Німеччині триває дискусія навколо започаткованого "червоно-зеленим" урядом курсу реформ. Прохолодне ставлення населення до вже розпочатих змін посилюється ще й за рахунок внутрішньопартійних неузгоджень в правлячій Соціал-демократичній партії Німеччини (СДПН).

Пожвавлення дискусії навколо ситуації в СДПН спостерігається з минулої п"ятниці. Тоді федеральний канцлер Німеччини Ґергард Шредер досить несподівано склав із себе повноваження голови партії та запропонував на цю посаду нинішнього керівника соціал-демократичної фракції в бундестагу Франца Мюнтеферінґа. Наміри канцлера зосередитися виключно на роботі уряду та на реформах, було спершу нібито позитивно сприйнято виборцями: рейтинг СДПН, який останніми тижнями впав був до рекордно низького рівня, зріс на два відсотки. Втім, критики з опозиційного табору трактували зміни в керівницві правлячої партії як неспроможність цієї політичної сили зорганізуватися й втілити конче необхідні для країни реформи.

Саме реформи, а точніше їх поки що безуспішний перебіг, є причиною того, що правляча СДПН втрачає популярність. І це в рік численних виборів до земельних парламентів ландтагів та виборів до Європейського парламенту. Чи вдасться впродовж короткого строку змінити цю ситуацію на краще новому голові СДПН? Франц Мюнтеферінґ, якого найімовірніше затвердить на цій посаді навесні позачерговий з"їзд німецьких соціал-демократів, поки що налаштований оптимістично і підкреслює, що має намір підтримувати розпочатий під проводом його партії курс реформ:

"Політика, яку ми проводимо, є правильною. Спершу було всього багато, було дуже важко, але справи просуваються. Поступ у них означає передусім гарантії збереження добробуту й конкурентоспроможності".

Попри такий оптимізм Франца Мюнтеферінґа проблеми в партії, пов"язані з курсом реформ, не зникають. Оглядачі зазначають, що канцлер Ґергард Шредер вже прогавив влучний момент для того, аби пояснити громадянам цілі реформ. В результаті ж перших реформаторських кроків люди відчули передусім скорочення в соціальній сфері, а отже зараз складається враження, ніби реформи просуваються лише за рахунок простих громадян.

Опозиція користується моментом і апелює до правлячої СДПН погодитися з тим, що її реформаторські намагання зазнали краху. Від соціал-демократів, які не можуть досягти ладу у власному партійному керівництві, важко очікувати ефективного управління країною, переконані німецькі опозиціонери. За таких умов вони вбачають єдиний вихід - дострокові вибори, тобто зміну керівництва країни.

Втім, поки Ґергард Шредер і його уряд тримаються. Не в останню чергу за рахунок підтримки експертів, які настирливо наполягають на необхідності проведення реформ і відхиляють будь-які пропозиції зробити перерву в цьому процесі. Говорить професор Майнгард Міґель, керівник Інституту економіки й суспільства, що в Бонні:

"Реформи, навколо яких зараз точиться дискусія, і які вже частково втілюються, повинні були початися ще у 80-тих роках. Тобто, ми запізнюємося в цьому процесі вже десь на 15-20 років. Той, хто нині говорить про перерву в реформах, повинен не забувати про ці обставини. Для втілення реформ у нас вже зараз замало часу. Фактично, їх слід було б завершити ще в нинішньому десятилітті, а в ньому залишилося тільки шість років".

Майнгард Міґель пояснює далі, що зміни, які вже були втілені, поки ще важко по-справжньому оцінити. Адже перша частина реформ, які стосуються передусім ринку праці, триває лише рік. А от реформи, приміром у медичному страхуванні, було ухвалено лише в грудні, а отже про їхні результати ще взагалі говорити не можна. Поки ж, на думку науковця, німецька економіка робить ставку на принцип сподівань: що реформи будуть ефективними й їхнім результатом стане полегшення ситуації в країні. Для цього, переконаний Майнгард Міґель, потрібно діяти таким чином:

"Я вимагав би, щоб не робився передчасний висновок про успішність за результатами тих реформ, які тільки-но розпочалися. Процес реформ не повинен уповільнюватися. Навпаки, потрібно терміново започаткувати нові реформи, які б змінили напругу передусім в соціальній галузі".

Майнгард Міґель зауважив однак, що розподіл навантажень від процесу реформ слід переглянути ще раз. Реформи досягнуть успіху лише, якщо відбуватимуться справедливо.