„Трансрапід”: бути чи не бути

ності.

„Трансрапід” донедавна був своєрідним синонімом швидкості та надійності, за яким стоять дві імениті німецькі фірми – Сіменс та ТисенКруп. Першу таку залізну дорогу було побудовано в Німеччині 1987 року, хоча патент на цей проект існував ще у 1934-му. Однак комерційною їй стати не судилось: тестова ділянка „Трансрапіду” так і залишилася тестовою, пасажирами стали переважно туристи. Превагу для повсякденного використання ж надали швидкісному потягу ІСЕ, який може рухатися по звичайній залізничній колії. Нині єдина в світі комерційна залізна дорога „Трансрапід” існує вже понад два роки в Китаї, між шанхайським летовищем та центром міста, проте й там без аварій не обійшлося. У серпні цього року внаслідок дефективної батареї загорівся вагон потяга, однак пасажирів вдалося вчасно евакуювати. Китайські користувачі „Трансрапіда” аварією у Німеччині особливо не переймаються:

„Я особливо не хвилювався, коли почув про аварію. Така доля. Я зовсім не боюся: це була помилка персоналу, техніці ж можна довіритися. Кожного разу, коли мені потрібно на аеропорт, а це приблизно чотири рази в місяць, я їжджу „Трансрапідом”.

У Китаї наступними роками планують спорудити ще близько двохсот кілометрів траси „Трансрапід”, однак вже за власним китайським проектом.

У Німеччині, принаймні перед аварією поблизу Латена, планували спорудити комерційну трасу цього зразка в Мюнхені. Як повідомляє прес-служба міністерства економіки Баварії, роботу над цим проектом й тепер не припинять. Більше того, федеральний міністр транспорту Вольфґанґ Тіфензее доручив незалежним експертам провести експертизу, щоб запобігти подібним аваріям у майбутньому. Говорить Тіфензее:

„Ці незалежні експерти повинні дослідити, наскільки актуальними для мюнхенського проекту є те, що сталося у Латені”.

Варто зазначити, що незалежні експерти виступають за спорудження комерційної ділянки „Трансрапід” у Мюнхені. Розповідає наша берлінська кореспондентка Наталя Фібріг

Зіткнення швидкісного потяга на магнітній подушці з технічним вагоном є можливим виключно на експериментальній ділянці траси, переконує професор технічного університету Берліна Петер Мніх:

“Система безпеки на комерційній трасі передбачає, що кожен вагон, що перебуває на ділянці, є частиною загальної системи безпеки. Це є правилом надшвидкісної залізниці. Однак принцип залишається – коли потяг починає рух по трасі, вона має бути вільною”, сказав експерт у понеділок у Берліні.

Відміняти заплановане будівництво дороги, яка б сполучила аеропорт в Мюнхені та центр баварської столиці, не думку експерта, немає жодного підґрунтя.

“Ми є індустріальною країною і повинні виходити з цим продуктом на світові ринки. Після ретельної експертизи нам потрібно продовжити будівництво траси в Мюнхені”, наполягає фахівець.

До речі, дискусія стосовно майбутнього “Трансрапіду” розгорілася й на політичному рівні. Більшість партій Бундестагу висловилися за продовження проекту за умови, якщо концепція безпеки буде ретельно перевірена. Ставити на проекті хрест було б стратегічною помилкою для німецької економіки, вважає речник робочої групи Бундестагу, яка розглядає питання стосовно втілення проекту “Трансрапід”, та колишній міністр фінансів Німеччини Ганс Айхель. За його словами, якщо будівництво траси в Баварії буде відмінено, “Трансрапід” вийде на світові ринки не як німецький, а як китайський продукт. Прихильники проекту наводять й інший вагомий аргумент – намір побудувати в Мюнхені трасу на магнітній подушці зафіксований у коаліційному договорі між блоком партій ХДС/ХСС та Соціал-демократичної партії Німеччини, на основі якого й було сформовано німецький уряд.

Категорично проти будівництва траси в Мюнхені поки що виступає тільки фракція Бундестагу “Союз90/Зелені”. На думку речника фракції з питань транспорту Вінфреда Германна, вигіднішою альтернативою “Трансрапіду” в Баварії була б розбудова гілки приміської електрички.

Питання стосовно майбутнього німецького проекту надшвидкісного потягу детальніше розглядатимуть у комітеті з питань транспорту Бундестагу в середу.

Христина Осташевська, Наталя Фібріг