1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Трансгенні врожаї: порятунок чи пастка?

Ганна Філіпп 25 червня 2007 р.

„Найголовніші з проблем, що постануть наступними десятиліттями, - це прогодувати населення планети, кількість якого дедалі зростає, та задовольнити його енергетичні потреби.”

https://p.dw.com/p/Azqo
Фото: AP

„Продуктивність сільського господарства має зрости не на якісь відсотки, а в два-три рази.Ось для чого нам так потрібна зелена генна інженерія”, -

переконаний Ральф-Міхаель Шмідт, віце-президент PlantSciences. Ця дочірня фірма хімічного конценру BASF спеціалізується на створенні генмодифікованих – самі фахівці охочіше кажуть „оптимальних” – рослин майбутнього. Таких, що не смакуватимуть шкідникам і даватимуть щедрі врожаї без пестицидів, гербіцидів та хімічних добрив. Причому – за будь-яких посух. Завдяки спеціальним генам, у плодах та зернах міститимуться непередбачені природою білки, вітаміни, амінокислоти та інші корисні для здоров’я речовини. Продукти харчування замінятимуть нам ліки та вакцини. А також дари ланів стануть багатофункціональними. Як, наприклад, одне з останніх ГМО-досягнень PlantSciences – аміфлора. Ральф-Міхаель Шмідт:

„Це промислова картопля - цінна сировина, зокрема, для паперової галузі. Додавання аміфлори дозволить не лише заощадити ресурси та енергію, а й значно поліпшити якість паперу.”

У 21-му столітті традиційний підхід до агрокультур зміниться кардинально, обіцяють генетики. Відкриються небачені можливості для застосування зеленої сировини в енергетиці та в промисловості, але передусім людство назавжди забуде про голод.

„Я добре пам’ятаю, як ті самі обіцянки лунали, коли розпочалося запровадження штучних добрив. Тоді власники хімічних підприємств теж дзвонили в усі дзвони: „Гарантія високих урожаїв! Проблему голоду розв’язано!” І що тепер? Тисячі дітей на планеті щодня вмирають від недоїдання,” –

обурюється депутат Бундестагу від партії „Союз 90/Зелені” Барбель Ген. „Чергове замилювання очей”, - вважає також експерт німецької Спілки захисту довкілля та природи Гайке Мольденгауер:

„Гентехніка та боротьба зі світовим голодом – знайома пісня. Аргументи такого роду потрібні, щоб громадськість засоромилася своєї від’ємної реакції на начебто гуманні проекти. У відповідь я наводжу приклад Аргентини. Це одна з країн, де трансгенні культури міцно оселилися на полях. Кількість аргентинців, які дивляться в порожні тарілки, від цього аж ніяк не зменшилися. На сьогодні їх налічується понад два мільйони! Подолання голоду – це питання справедливого розподілу та доступу до природних ресурсів, а не генних маніпуляцій.”

Непримиренні суперечки тривають і навколо біобезпеки вдосконалених рослин. „Екологи повідомляють, - веде далі Гайке Мольденгауер, - що в Канаді відбулося схрещення стійкого до гербіцидів ГМ-ріпаку з дикими спорідненими рослинами. Через це виник новий різновид супер-бур’яну, яким заростає все навколо, але котрий неможливо знищити жодними хімічними засобами. Так само непередбачуваними наслідками загрожують гентехнічні продукти харчування і нашому здоров’ю”:

„Можна лише сказати, що вони не спричиняють гострої токсичної реакції. Як упливатимуть на організм людини вироби з ГМО впродовж десятиліть, наразі абсолютно невідомо. Тому коли пан Шмідт б’є себе в груди, запевняючи, що гентехніка – цілком безпечна, він просто ігнорує реальність”.

Віце-президент PlantSciences Ральф-Міхаель Шмідт:

„Було здійснено тисячі досліджень, і вони дають підстави стверджувати: генмодифіковані рослини не становлять жодної загрози ані для людини, ані для тварин, ані для довкілля. Якщо, звичайно, брати до уваги наукові чинники, а не емоції.”

„Ми не хочемо ГМО-пут...”

Старий індійський селянин, похнюпивши голову, бреде полем із чахлою бавовною. Жінка сидить на випаленій сонцем землі й гірко плаче. Наступний кадр: обурені фермери показують у камеру аркуші з договорами, підписаними з міжнародними агрохімічними концернами. „Я змушений був продати все майно! Мої дітям немає чого їсти”, - вигукує один із чоловіків. „Нам тепер одна дорога – на той світ”, - підхоплює другий...

Цей документальний фільм було знято за ініціативою індійських неурядових організацій. „Ми хотіли показати, до чого довела людей пропаганда переваг сучасних біотехнологій, - розповідає представник спілки „За сталий розвиток сільського господарства” Джайн Сатиш.- В Індії вже п’ята частина бавовни є генманіпульованою”:

„Сьогодні селяни готові без жодних перевірок, без належних випробувань вірити на слово всьому, що їм обіцяють концерни. А вони гарантували рекордні врожаї нової трансгенної бавовни. Перший був десь на третину нижчий за звичайний. Представники західних фірм заспокоювали й казали, що наступного року ситуація обов’язково зміниться. Але фермерам знову не вдалося зібрати навіть стільки бавовни, як тоді, коли вони засівали поля звичайним насінням. Генманіпульоване, однак, коштувало набагато дорожче, й третій рік експерименту обернувся для більшості цілковитим фінансовим крахом.”

„У сподіванні покінчити нарешті зі злиднями, селяни не шкодували на дороге диво-насіння останніх грошей, - веде далі Джайн Сатиш. - Але справа в тому, що його треба купувати щосезону, бо поповнювати щорічні запаси з генмодифікованих врожаїв компанії-постачальники суворо заборонили”:

„Цього року випадки самогубства серед індійських фермерів, які перейшли на ГМ-бавовну, стали поширеним явищем. За нашими даними, щодня двоє селян позбавляли себе життя. Із відчаю, розуміючи, що сплатити борги вони вже не зможуть ніколи. Уряд Індії цю статистику ігнорує. Навіщо відлякувати зарубіжних інвесторів? Найголовніше – утримувати темпи зростання економіки: дев’ять, десять, одинадцять відсотків... Якою ціною ми змагаємося з Китаєм та США - звідки, до речі, переважно й надходять біотехнологічні новації - нікого не обходить.”

З усіх розвиткових країн, Індія пропонує найбільший ринок збуту для генманіпульованого насіння. Під начебто дуже вигідний бізнес невеличким родинним підприємствам охоче надають мікро-кредити. У телевізійних рекламних роликах селянам постійно розтлумачують, що дасть їм „зелена генна революція”: можливість придбати будь-які модні товари, найсучаснішу побутову техніку, дорогі авта... „Хто ж не хоче ліпшого життя? Населення поквапно ковтає наживку, - каже Джайн Сатиш. – Ось так і функціонує глобальна політика”:

„З одного боку, йдеться про прибутки. З другого – про тотальний контроль. Ситуацією володітиме той, від кого залежатиме, матимемо ми завтра що їсти, чи ні. Минулого століття все вирішувала нафта, нинішнього цим важелем стане насіння. Знищуючи традиційне сільське господарство, купка агро-хімічних концернів отримає можливість диктувати свої умови цілому світові. Тому незаангажовані громадські організації вимагають: геть з Індії! Нам не потрібна ваша трансгенна бавовна та інші ГМО. Дякуємо за „допомогу”, але ми впораємося самі - без пут чергової колонізації!”

За матеріалами німецьких ЗМІ