Тимошенко: ”Я вірю в утопію ХХІ століття”
5 вересня 2004 р.
Так журнал ШПІҐЕЛЬ пише:
”Ніяких ознак теракту”, чулося з лав ФСБ одразу ж після падіння двох російських літаків. Журналістам державної телекомпанії радять не вживати слово ”теракт”... Як за помахом чарівної палички бурмотять два дні поспіль ґранди Кремля, Генеральний прокурор і міністр транспорту, про те, що ”йде розслідування усіх версій”. Лише в п”ятницю було підтверджено, що на уламках літаків знайдені сліди вибухівки гексоген. Відповідальність за вибухи беруть на себе так звані ”Бригади Ісамбулі”... В листі ”Бригад” ідеться про нові теракти, якщо кровопролиття в Чечні не припиниться. А на те не виглядає. На наступний день після катастрофи літаків російська армія повідомила, що за п”ять днів у Чечні вбито 50 повстанців”.
Тижневик ФОКУС доповнює:
”За багатоденною тактикою напускання туману стоять, очевидно, безпорадність та знервованість Кремля, висловлює думку депутат-ліберал Думи Володимир Рижков. Якщо після насильницького закінчення драми з заручниками в московському театрі повага до Путіна ще росла, то недавні теракти погіршили його імідж, вважає демоскоп Леонід Сєдов. Найбільшою невдачею Путіна вважається Чечня. Ще 1999 року він пообіцяв скору перемогу над тероризмом, але нині до миру так далеко, як ніколи. У Кремлі тим часом панує побоювання, що терпець росіян урветься, і невдоволення людей буде спрямоване на владу, вважають ліберали, такі, приміром, як колишній радник Єльцина Георгій Сатаров. «Для відповідальних осіб у цьому є спокуса ще більше обмежити права громадян», каже він.
Берлінська газета ФРАЙТАҐ надрукувала велике інтерв”ю з українським політиком Юлією Тимошенко, в якому йдеться не лише про актуальні проблеми України, а й про Україну в системі західних цінностей. Зокрема, український депутат говорить:
”Я не вірю, що національні традиції в глобалізованому світі приречені на вимирання. Мені видається жахливим інцест між політичною владою і капіталом. Політика й гроші в сучасному суспільстві - як сіамські близнята. Гроші породжують політичну владу, і результати виборів залежать не від особистості політика чи його програми, а від його виборчого бюджету. Чи подумати про роль засобів масової інформації. Чи мають право ЗМІ бути бізнесом? І коли так, то чому тоді політичні партії - не підприємства? Чому тоді президентська адміністрація не функціонує як товариство з обмеженою відповідальністю чи акціонерне товариство? Медії мають належити виключно журналістам. Індустріальні групи не повинні диктувати їм свою волю, –
наголошує Юлія Тимошенко і висловлює таке переконання:
”Я вірю в нову утопію ХХІ століття. Вона має зважити на помилки утопій ХХ століття і знову поставити людину в центр своєї уваги. Я переконана, що Україна могла б стати ідеальною лабораторією для такої соціальної утопії”.
Однією з тем німецьких газет став поганий настрій у німецькому суспільстві, викликаний високим безробіттям і програмою реформ, які ще більше погіршують становище найбідніших верств населення. Газет ЦАЙТ так оцінює ситуацію:
"Переляк пов”язаний з відкриттям, що одна з найкращих і найстабільніших демократій світу раптом засвідчує, що люди відвертаються від демократії, демократія видається їм неспроможною вирішувати проблеми. Іноді охоплює відчуття, немовби популізмові в Німеччині бракує для прориву лише одного: справжнього лідера. Політики та мас-медіа зосередилися на протесті німців на Сході країни. Але погляд лише на Схід недооцінює серйозність ситуації. Адже відхилення від нормального розвитку видно зараз у всій Німеччині”.
Тижневик РЕЙНІШЕР МЕРКУР збиткується над ситуацією:
”У німців нині поганий настрій. Коли вони бачать напівповну склянку, вони твердять, що вона напівпорожня. Один відомий політик навіть назвав свого колегу скиглієм. Але облишимо жарти: чи так все погано? Навпаки, з нами не могло трапитись нічого кращого. Австралійські вчені довели, що препоганий настрій пришвидшує процес мислення та активізує пам”ять. Штучно доведені до стану депресії піддослідні завжди були спостережливі, як мисливський собака, тоді як безтурботним хлопцям ні до чого не було справи. Тому чорні думки є найкращим підґрунтям для ”економічного дива”.