Сімейна сварка перед російськими гостями

Газета ФРАНКФУРТЕР АЛЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ вмістила статтю Конрада Шулєра «Сімейна сварка перед російськими гостями». Її тема – бензинова криза в Україні й різні погляди на вирішення проблеми в президента Віктора Ющенка і прем»єра Юлії Тимошенко:

Це була гучна сімейна сварка, що аж тріски летіли, і всі могли це спостерігати. Чи це сталося внаслідок споживання шампанського, досі невідомо. Багато гостей, головним чином представники російських нафтових компаній були присутні при тому, як минулого четверга казкова пара
"помаранчевої революції" – президент Віктор Ющенко і прем»єр Юлія Тимошенко – тягали один одного за чуби. Метою зустрічі було врегулювання кризових явищ на ринку пального в Україні. Але завдяки присутності багатьох свідків українські газети отримали для поживи іншу тему: Ющенко, котрий досі славився своєю схильністю до тривалих проповідей настановчого змісту, у четвер вліпив вербального ляпаса своєму темпераментному прем»єр-міністрові.

Так описує інцидент ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ і нагадує:

Спекуляції про те, що між колишніми друзями пробігла чорна кішка, існують уже давно. Утім, назовні вони демонстрували єдність позицій. Але минулого тижня, якщо вірити газетам, пара таки вийшла з казана. Якщо зліпити докупи розповіді свідків з різних сторін, то виходить, що Ющенко перед очами російських гостей вчинив найгірше з того, що джентельмен може вчинити дамі: він вибачився за її поведінку. На переконання президента, уряд Тимошенко допустився помилки, коли у квітні цього року після несподіваного зростання цін на ринку пального, було запроваджено цінову планку. Багатьом власникам автозаправок, котрі через це втрачали свої прибутки, не залишилося нічого іншого, як закрити свій бізнес. Довгі черги на заправках, кахикаючі і стогнучі від низькопробного пального мотори, чорний ринок бензину – такими були наслідки. Щось подібне можна було востаннє спостерігати в часи розквіту Радянського Союзу, –

іронізує ФРАНУФУРТЕР АЛЛЬҐЕМАЙНЕ і веде далі:

Колишній банкір Ющенко завжди послуговувався міжнародною славою ліберального економіста-реформатора. Він не очікував, що прем»єр-міністр буде на очах у всіх спростовувати закиди щодо «неринковості» та «перебільшення» диктату цін урядом. Утім Тимошенко, чиєю убивчею зброєю завжди був язик, не залишила слова без відповіді. Словесна атака наштовхнулася на контратаку. Урешті-решт Ющенко не втримався, назвав український уряд «найгіршим у Європі», запропонував прем»єру піти у відставку й долучитися до демонстрації комуністів, які галасували на вулиці зі свистками та барабанами, –

зазначає ФРАНКФУРТЕР АЛЛЬҐЕМАЙНЕ і звертає увагу на такий момент:

Повідомлення багатьох газет про цей інцидент так і не було спростовано. Все це підтверджувало думку, яка останніми тижнями ставала дкдалі чіткішою: події після помаранчевої революції розвиваються за схожею схемою, як і всі інші революції. Після перемоги доходить до сварок між якобинцями чи більшовиками. В Україні ж ця лінія поділу проходить між Ющенком і Тимошенко, –

підкреслює ФРАНКФУРТЕР АЛЛЬҐЕМАЙНЕ і продовжує:

Запровадження цінового максимуму на ринку пального – це лише найсвіжіший приклад політики, яка ніяк не може позбутися революційного запалу й використання здобутої державної влади. Підставою для такого кроку Тимошенко була її переконаність, що весняний стрибок бензинових цін був спричинений нічим іншим, аніж «картельним саботажем» ворогів України. І все це відбувається на тлі боротьби за володіння найбільшими українськими підприємствами, які колись належали державі. Ющенко й Тимошенко єдині в тому, що деякі сумнівно приватизовані підприємства за часів правління Кучми слід повернути до державної власності. В першу чергу мова йде про придбання за смішною ціною «Криворіжсталі» зятем Кучми, мільярдером Пінчуком та донецьким вугільним олігархом Ахметовим. Але щодо обсягів реприватизації, існують розходження. Тимошенко заявила свого часу аж про 3000 об»єктів, приватизацію яких слід визнати незаконною. Ющенко ж, котрий не бажає такими масштабними порухами дестабілізувати економічне зростання в країні, викреслює два нулі й залишає число 30. Тим часом інвестори перебувають в невизначеності, оскільки питання власності в країні досі не з»ясоване, а суперечка триває, –

наголошує ФРАНКФУРТЕР АЛЛЬҐЕМАЙНЕ. Завершується стаття на оптимістичній ноті:

Після того, як повідомлення про сварку в керівництві країною обійшло всі ЗМІ, Ющенко запевнив, що як і раніше сповнений довіри до свого прем»єра й готовий разом з нею йти на парламентські вибори 2006 року. Тимошенко зі свого боку теж запевнила, що має намір працювати в команді Ющенка «ще багато років».

Огляд німецької преси підготував Любомир Петренко