Новий кодекс

Футбол і Юлія Тимошенко – ось дві теми, які останнім часом затулили собою всі інші українські питання у німецьких ЗМІ. Практично непоміченими залишилися початі в Україні реформи судово-правової системи, зокрема, ухвалення нового кримінально-процесуального кодексу (КПК). Зарадити ситуації вирішила Європейська академія в Берліні, яка запросила 26 червня на дискусію, в якій брали участь посадовці з Києва, публіку, зацікавлену не лише футбольним чемпіонатом.

Заступник українського міністра юстиції Андрій Сєдов нагадав, що після розпаду СРСР Україна успадкувала "ту систему законодавства, яка мала обслуговувати тоталітарний режим іншої держави". І ось лише майже через 21 рік після здобуття незалежності в Україні ухвалили новий кримінально-процесуальний кодекс, який Сєдов назвав "революційним".

"Революційні" зміни

До переліку "революційних" новацій заступник міністра зарахував і такі принципи, що давно вкоренилися в більшості європейських країн, як забезпечена презумпція невинуватості, реальне право звинувачуваного на захист і необмежену за часом зустріч з адвокатом ще до першого допиту, ліквідація монополії слідства на збирання доказів, наявність слідчого судді, без санкції якого ніхто не може проводити жодних процесуальних дій під час попереднього розслідування.

Заступник голови парламентського комітету у закордонних справах Леонід Кожара виступав одразу після Сєдова. Він наголосив, що при розробці нового українського КПК було враховано майже всі рекомендації фахівців Ради Європи і "цей кодекс – наочний приклад законодавчого акту, який практично на сто відсотків є європейським в цілому та за його окремими положеннями".

Кожара звернув увагу також на той факт, що новий КПК стимулює уxвалення виправдувальних вироків. За його підрахунками, їх досі було всього 0,2%. А в Росії частка виправдувальних вироків становить 20 відсотків, заявив він. І навіть 1947 року, розповів Кожара, "в часи розквіту сталінських репресій трибунал НКВС у Івано-Франківській області ухвалював більше виправдувальних вироків, ніж теперішні суди в Україні".

Рекомендації європейських експертів

У розробці нового кримінально-процесуального кодексу України безпосередню участь брала Лорена Бахмайер Вінтер – професор юридичного факультету університету Комплутенсе в Мадриді. Здобутий результат вона оцінює позитивно, а колишню "радянську правову систему" вважає подоланою.

Бахмайер Вінтер разом із іншими експертами Ради Європи доклала чимало зусиль, щоб переконати українських юристів у доцільності європейських норм обмеження використання доказів у судових процесах. А також у тому, що зовсім необов’язково утримувати звинувачуваного в камері попереднього ув’язнення. Особливо, коли йдеться про не дуже серйозні правові порушення. Але щодо суду присяжних переконати Україну не вдалося. "Хоча він і передбачений конституцією, такий судовий інститут дозволяється кримінально-процесуальним кодексом лише в дуже обмежених випадках, зокрема, коли звинувачуваному загрожує довічне ув’язнення, і лише, що доволі дивно, за його власним бажанням",- сказала Лорена Бахмайер Вінтер.

Вона вважає, що «особливо в пострадянських країнах, наприклад, в Росії, де є великий ступінь недовіри до суддів, застосування суду присяжних було б доцільним». Загалом, переконана Лорена Бахмайер Вінтер, український КПК цілком відповідає рівню кодексів, які діють в інших європейських країнах. Вона декілька разів наголосила, що імпульсом цієї реформи вважає справу Юлії Тимошенко. "Процес над Юлією Тимошенко та її засудження, призвели до того, що Євросоюз та Рада Європи почали більше тиснути на Україну , що і змусило владу піти на реформи", - додала вона.

Закон – не стовідсоткова гарантія

Чи не вважає вона, що доля Юлії Тимошенко була б іншою, якби на момент початку судової справи в Україні вже діяв новий кримінально-процесуальний кодекс? "Сподіваюся, ви не очікуєте однозначної відповіді", - з посмішкою сказала Байхмайер Вінтер, відповідаючи на запитання DW. Звісно, продовжила вона, законодавство має бути правильним, але це ще не є гарантією того, що і вся система буде працювати правильно. "Навіть у найкращій системі є неформальні або обхідні шляхи, можливості для порушення прав людини", - пояснила експерт.

Крім того, вона не вважає українську судову систему по-справжньому незалежною, вказуючи на корупцію в середовищі суддів. Проблема, на її думку, в низьких зарплатах суддів, що спонукає їх брати хабарі. "Таким чином вся судова система опиняється під контролем, - заявила Бахмайер Вінтер. – Чим корумпованіший суддя, тим краще він слухається владу, бо знає, якщо не буде слухняним, сам опиниться на лаві підсудних".

Член комісії Бундестаґу з правових питань, депутат від ліберальної ВДП Штефан Томе також вважає, що важливо забезпечити реальну незалежність суду. "Закон – це лише інструмент, застосовують його люди, судді, яким ще треба навчитися протидіяти тиску з боку політиків", - зазначив він.