1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

„Совістю Європи” на півроку стане... Росія

Христина Осташевська18 травня 2006 р.

У п’ятницю розпочнеться шестимісячний термін головування Росії у Комітеті міністрів Ради Європи. Цю міжурядову політичну організацію ще називають „совістю Європи”, адже її основне завдання – захист прав людини та плюралістичної демократії. Однак совість самої Росії у цих сферах не зовсім чиста, нарікають численні оглядачі.

https://p.dw.com/p/AOBc
Фото: AP

Рада Європи, до складу якої входять 46 країн Старого світу, покликана передовсім сприяти захисту прав людини та пошуку спільних рішень соціальних проблем на теренах Європи. Чому ж саме Росії, якій постійно закидають порушення прав людини, надається можливість головування у цій організації? Пояснює німецький політолог з Фонду науки та політики Ебергард Шнайдер:

„Росія бере на себе головування Радою Європи лише тому, що існує певний порядок ротації президентства за англійським алфавітом. Проте сам факт, що Росія головуватиме в організації, яка відповідає в Європі за дотримання основних прав людини та гарантування свободи для своїх громадян означає для Росії велике здобуття престижу. Адже саме в цих сферах Росія останнім часом піддавалася масивній критиці”.

Москву критикують і за те, що вона не поспішає виконувати низку резолюцій та вимог Ради Європи. Депутат Бундестагу та колишній міністр юстиції Німеччини Сабіне Лойтгойзер-Шнарренберґер у ролі представника ФРН у Парламентській асамблеї Ради Європи зауважує, що російські парламентарі неоднозначно реагують на критику з боку Ради Європи. Лойтгойзер-Шнарренберґер:

„Спочатку реакція з боку Росії все-таки була дружньою, але в принципі вони непохитні. Російська делегація ні на що не піддається. Вона намагається за допомогою багатьох поправок змінити на свою користь проект звіту. Велика делегація Росії діє дуже сконцентровано, я вважаю що ця делегація – це авангард російської влади у Страсбурзі”.

Росія представлена в Парламентській асамблеї Ради Європи вісімнадцятьма депутатами. Керівник російської делегації Константин Косачов вважає, що до Росії ставляться з упередженням. Він так висловився про минулорічну критику Ради Європи щодо недостатньої демократії в Росії:

„Доповідачі почали ставити Росії додаткові пропозиції чи навіть претензії, які не входили до наших попередніх обов’язків і тим самим зробили нашу програму дій доволі нескінченною. Уникнути цього, очевидно, неможливо, адже Росія для парламентської асамблеї Ради Європи – це такий собі „смачний” проект”.

Сабіне Лойтгойзер-Шнарренберґер дотримується іншої думки. Порушення прав людини в Чечні, незадовільна ситуація в російській армії, зростаючий расизм – все це потрібно піддавати криці. Проте поки що невідомо, чи під час головування Росії в Раді Європи голоси критиків притихнуть, чи їх, навпаки, стане більше:

„В решті решт можливим є те, що при генеральному секретарі чи президенті асамблеї не бажають, щоб під час головування Росії піддавали критиці також саму Росію. Це – політичне міркування і було б цікаво побачити, чи на перший план буде поставлене добре партнерство, що теж важливо, чи його, все ж таки, супроводжуватиме важлива критика”, - говорить Лойтгойзер-Шнарренбергер.

Невідомо й те, чи Росія захоче виступити в ролі посередника між Радою Європи та Білоруссю – єдиною європейською державою, що не є членом Ради Європи. Як член цієї організації Росія зобов’язана сприяти прискоренню демократичного процесу в цій країні, адже президенти Путін та Лукашенко вважаються союзниками. Позиція Сабіне Лойтгойзер-Шнарренбергер й у цьому питанні скептична:

„Російська влада навіть не думає про те, щоб вплинути на Лукашенка стосовно зміцнення опозиції та торування шляху до більшої демократії, а радше навпаки. У мене немає жодної надії, що президентство Росії у Комітеті міністрів почне щось інше”.

В свою чергу, політолог Ебергард Шнайдер вважає, що критика та негативні очікування європейців щодо головування Росії у Комітеті міністрів бажаних результатів не принесуть.

„В принципі існують дві можливості. Якщо Росія залишатиметься членом Ради Європи, то варто наполягати, щоб вони виконували свої обов’язки. Друга можливість – це виключення Росії з цієї організації. Золотої середини я тут не бачу”.