1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Сила Сонця – небезпека з космосу

25 січня 2012 р.

Науковці попереджають про серйозні наслідки потужного сонячного шторму, що відбувся цими вихідними. Що ж таке сонячний шторм і чого варто остерігатися землянам?

https://p.dw.com/p/13pmZ
Події на Сонці відчутно й на ЗемліФото: picture-alliance/dpa

Цими днями власникам радіо- та навігаційних приладів, які працюють за допомогою супутникового зв'язку, варто рахуватися з завадами, попереджає американський метеорологічний інститут NOAA. У неділю (22.01.2012) фахівці зафіксували особливо сильний сонячний шторм, найпотужніший з 2005 року.

Ідеться про так званий «корональний викид маси», під час якого Сонце викидає багато електронів і протонів, пояснює Клаус Бергер з геоінформаційної служби Бундесверу. Внаслідок надзвичайно сильного геомагнітного шторму можуть спостерігатися перебої електропостачання та порушення роботи електронних систем. Можливо, навіть потрібно після таких явищ змінювати маршрути літаків.

Сонце джерело енергії

Діаметр Сонця складає майже 1,4 мільйона кілометрів. У ньому в середині тримається температура у кілька мільйонів градусів за Цельсієм. Ця спека забезпечується за рахунок термоядерного синтезу. Ці реакції призводять до вибухів, під час яких вивільняється три форми променів. Одразу після вибуху від Сонця відходить світловий спалах. Йому потрібно всього лишень вісім хвилин, аби подолати 150 мільйонів кілометрів відстані до Землі. Приблизно за півгодини заряджені частинки потрапляють в земну атмосферу, ідеться у заряд в мільярди Вольт. Тільки тоді йде геомагнітний шторм. Частинки, які вивільняються під час цього процесу, прямують до Землі зі швидкістю приблизно 900 кілометрів за секунду. Для подолання цієї дистанції їм потрібно до 46 годин.

Сонячні шторми становлять серйозну небезпеку для центральної інфраструктури, адже вона дедалі більше залежить від супутників. А ця техніка, як відомо дуже чутлива до зміни електромагнітного поля. Особливо це стосується навігаційної системи GPS, без якої нині складно уявити сучасну логістику, повітряне та морське сполучення. Такі системи дуже вразливі, адже супутники надсилають до Землі електромагнітні сигнали з висоти майже 200 тисяч кілометрів, каже Клаус Бергер. «На висоті між тисячею та 50 кілометрів вони проходять через іоносферу, що впливає на напрямок та швидкість сигналу».

GPS-приймачі визначають свою позицію за допомогою сигналів від щонайменше чотирьох супутників. Однак деформація електромагнітного поля іоносфери може змінювати час надходження сигналу. «Це може, залежно від вмісту іонів в іоносфері, означати драматичні відхилення, аж навіть до відмови GPS», - застерігає науковець.

Але навіть не така чутлива техніка теж піддається впливу сонячної активності. Це спостерігалося ще 1973 року, задовго до початку ери інтернету та супутникової навігації. Тоді сплеск радіовипромінювання Сонця призвів до знеструмлення канадської провінції Квебек, коли сім мільйонів людей опинилися у темряві.

Апогей кожні 11 років

Науковці NASA вже давно встановили, що сонячна активність підкоряється певним циклам. Її пік фіксується приблизно кожні одинадцять років. Саме з цим доведеться знову рахуватися 2013 року.

Полярне сяйво теж забезпечується космічними променями, оскільки під час сонячного шторму змінюється магнітне поле Землі. Заряджені частинки відхиляються від магнітного поля планети і спрямовуються вздовж ліній поля до земних полюсів, де викликають сяйво. Полярне сяйво частіше видно північніше від полярного кола, але за особливо сильного сонячного шторму це явище можна спостерігати і в країнах, розташованих південніше, наприклад, у Великобританії чи Німеччині.

Найпотужніший сонячний шторм в історії було зафіксовано 1859 року. Експерти застерігають, що повторення подібного за кілька хвилин би паралізувало інфраструктуру більшої частини Землі.

Автор: Фабіан Шмідт/Наталя Неділько
Редактор: Володимир Медяний

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою