Саудівська Аравія: терористи б”ють по ненависних іновірцях і королівському двору

Напад ”Аль-Каїди” на житловий комплекс для іноземців у нафтовому місті Ель-Хубарі не матиме безпосередніх наслідків для міжнародного забезпечення нафтою. Однак він яскраво продемонстрував, яка небезпека може загрожувати регіону, що володіє найбільшими відомими в світі запасами нафти. Саудівська Аравія, провідна сила в ОПЕК, є ідеальною ціллю для ісламістських терористів. Адже там вони можуть одним ударом вразити одночасно двох своїх головних ворогів: ненависний Захід, який залежить від нафти, але й не менш ненависний королівський двір, який опирається на Захід у політиці й економіці. Тому рахуватися слід з довготривалим терором, передусім проти іноземців, але не виключно проти них. І терористи не розрізнятимуть між націями, які співпрацюють чи не співпрацюють із США. Стратеги терористів уже святкують свою першу перемогу, адже західні уряди радять своїм громадянам утриматися від поїздок до Саудівської Аравії, а Сполучені Штати взагалі закликають своїх співвітчизників залишити цю країну, - наголошує ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД.

У газеті ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ з Мюнхена читаємо:

Серія нападів і арештів у королівстві Саудівська Аравія підтверджує те, про що вже здавна попереджали спостерігачі: панування 84-річного короля та тисячі принців вибудувано на піску. Звісно, що за ніч воно не розвалиться. Їм, напевно, вдасться протриматися ще тисячу й одну ніч. Особливо тому, що остаточний розкол між США та саудівцями уявити собі важко. Адже занадто тісно переплетені інтереси адміністрації Буша та саудівської плутократії, - зазначає ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ.

Видання НОЙЄС ДОЙЧЛАНД з Берліна, звертаючись до нападів у Саудівській Аравії, пробує зазирнути в майбутнє:

Неже все це лише розминка? 22 людям коштувала життя драма із заручниками в Саудівській Аравії. А представники спецслужб уже висловлюють занепокоєння, що нафтовій імперії загрожує новий напад нечуваних масштабів. У терористів є чимало цілей: з одного боку ненависні іновірці, що перебувають в країні, з іншого – королівський двір, який продався ”великому сатані”. І все це разом особливо болісно з фінансової точки зору, адже зачіпає ”чорне золото”. Не дивно, що екперти називають серед потенційних цілей важливі нафтові об”єкти, а також сполучення з Бахрейном. А королівський двір Саудівської Аравії бачить себе дедалі більше в ролі такого собі чарівника, що тільки вчиться, і якому ніяк не вдається підкорити духів, до яких він раніше ставився ледь не прихильно, - нагадує НОЙЄС ДОЙЧЛАНД.

Газета КЕЛЬНІШЕ РУНДШАУ пише про напади в Саудівській Аравії таке:

Як показали вбивства в Ель-Хубарі, ”Аль-Каїда” хоче вразити Захід одночасно політично, військово й економічно. Тому Заходові треба реагувати теж з економічної позиції. Він сам загнав себе у залежність від нафти, а отже, навіть попри можливість вибору постачальників, сам зробив себе залежним від арабського регіону. Своєю неймовірною нафтовою спрагою, на яку вказує динаміка зростання цін на бензин, США вражають і решту споживачів. Вони самі лізуть в зашморг до ”Аль-Каїди”, але й тягнуть інших за собою. Що робити за таких обставин? Фантазії на кшталт самозабезпечення тут не допоможуть. Адже вугілля з Рурського басейну саудівську нафту не замінить. Треба шукати інші ресурси. У цьому контексті на ще більшу увагу заслуговує міжнародна коференція, присвячена відновлюваним видам енергії, яка розпочинається у вівторок у Бонні, - наголошує КЕЛЬНІШЕ РУНДШАУ.

На завершення – коментар газети ділових кіл Німеччини ГАНДЕЛЬСБЛАТ з Дюссельдорфа, присвячений ситуації в Іраку:

Якщо загруз по пояс у болоті, то різкі рухи призведуть лише до того, що загрузатимеш ще глибше. Це стосується і американської політики в Іраку, яка з великими зусиллями намагається вилізти з політичного болота. Найновіший приклад таких зусиль – це добір кадрів майбутнього перехідного іракського уряду та проект нової резолюції ООН щодо Іраку. Власне, спочатку було домовлено, що особливий уповноважений ООН з іракських питань Брагімі проведе попередні переговори. Якщо його пропозиції були б прийняті, то тоді сподівання пов”язували з тим, що передача влади 30 червня набула б необхідної міжнародної легітимності. Нині ж виходить, що американці зухвало пропихнули на посаду нового прем”єр-міністра Іраку свого кандидата і ще до повернення Брагімі з Іраку поклали на стіл Ради безпеки проект нової резолюції. Після багатомісячного затягування з передачою влади іракцям цей поспіх, що має, до речі, внутрішньополітичне підґрунтя, може стати помилкою з важкими наслідками, - попереджає ГАНДЕЛЬСБЛАТ.