Росія-ЄС: напруження залишається, але „конфліктів немає”
15 травня 2007 р.
“Алтай, Дунай-2, говорить Брянськ-3. У нас зібралося кілька десятків осіб. Що робити? – Дивіться, щоб ніхто не пройшов, затримуйте всіх! – Зрозуміло! Затримуємо! – Бачимо Каспарова й ще кількох осіб! – Затримуйте! Саджайте в свої автобуси! Затримуйте всіх! Швидко!”
Це уривок із запису переговорів по рації московської міліції в день Маршу незгодних російської опозиції в квітні. Його зробили самі опозиціонери, аби продемонструвати, як безцеремонно розправляються російські сили правопорядку з тими, хто наважується висловити незгоду з керівним стилем нинішнього президента Росії Володимира Путіна. Певно, схожі переговори вели наступного дня й петербурзькі міліціонери, які також насильно розігнали протести опозиції.
Росія та права й свободи людини. Цю тему, очевидно, знову винесуть на порядок денний саміту Росія-ЄС. З нагоди цієї зустрічі у верхах російські опозиціонери збираються провести й у Самарі свій Марш незгодних. Після довгої тяганини міська влада таки дозволила півгодинну демонстрацію опозиції. До речі, невдовзі по тому, як канцлер головуючої нині в ЄС Німеччини Анґела Меркель попередила про необхідність дотримання права на проведення демонстрацій.
Російська влада помітно нервує з цього приводу, каже правозахисниця Людмила Алексєєва, яка очолює ще з радянських часів Московську Гельсінську групу:
„Владі вже просто незручно не дати дозвіл на Марш незгодних після того, як за кордоном до нього прикута така велика увага. З іншого ж боку, робиться все для того, щоб такий марш не відбувся”.
Проблеми залишаються
Після останнього саміту Росія-ЄС півроку тому у Гельсінкі, напруження у відносинах між Москвою та Брюсселем не зменшилося, навіть навпаки. Обидві сторони ніби й намагаються підписати нову угоду про співпрацю, вже виходячи з того, що попередня добігає кінця цього року. З іншого ж боку, ЄС і надалі наполягає на тому, щоб Росія ратифікувала Енергетичну Хартію, аби гарантувати безперебійні поставки енергоносіїв до Європи. Москва ж категорично відмовляється це робити.
Утім, енергетикою проблеми не обмежуються. Росія продовжує дотримуватися свого ембарго на ввезення м’ясопродуктів з Польщі. І з цієї проблеми поки не видно жодного виходу, підкреслює перший секретар посольства Польщі в Москві Збіґнєв Жоньца:
„Польща й надалі прагне того, щоб Європейська комісія представляла її інтереси в переговорах з Росією, адже йдеться про одну з країн Євросоюзу. До того ж, закиди з російського боку стосуються не лише м’ясопродуктів з Польщі, але й з усього ЄС. Такі обставини перевищують наші повноваження, тому ми перенесли цю тему в площину дискусії ЄС-Росія.”
За таких обставин Варшава й надалі не готова зняти своє вето на початок переговорів між ЄС та Росією про нову партнерську угоду. До неї нині навіть може долучитися ще й Литва, яка останнім часом страждає від перебоїв з постачанням російської нафти, і, звісно ж, Естонія, яка через конфлікт навколо перенесення пам’ятника радянським солдатам у Талліні ледь не оголошена „ворогом номер один” в Росії. Говорить речник російського МЗС Михайло Каминін:
„Хотілося б, щоб цивільне суспільство європейських країн та їхнє керівництво, а також керівництво основних європейських та євроатлантичних інституцій все ж пам’ятало уроки Таллінна й дало б об’єктивну оцінку того, що там відбувалося, й звернуло б увагу на те, до яких негативних моментів можуть призвести намагання в окремих європейських країнах повторити кроки естонського керівництва”.
Риторика стає м’якшою
Ще одним каменем спотикання на шляху до саміту в Самарі є плани США розмістити на території східних країн-членів ЄС елементи американської системи ПРО. З цього питання, у вівторок, після зустрічі президента Путіна з держсекретарем США Кондолізою Райс, а пізніше й головою німецького МЗС Франком-Вальтером Штайнмаєром, принаймні стало відчутним потепління на риторичному рівні. Говорить російський президент Володимир Путін:
„Я думаю, що в нас, слава Богу, ніяких конфліктів немає. У нас є різні погляди на те, як вирішувати ті чи інші проблеми. Але з обох сторін є бажання ці проблеми вирішувати. І це, здається, вже непогано”.
Утім, конкретних результатів зустріч Штайнмаєра з російським керівництвом не принесла. Тому, чи матиме вона якийсь вплив на перебіг саміту Росія-ЄС у Самарі, спрогнозувати неможливо. Щоправда, політолог і експерт з питань ЄС Андрій Загорський вже нині переконаний:
“Будуть розставлені нові акценти! Вже сьогодні чітко зрозуміло, яку мету переслідують на російському боці в ході переговорів з ЄС. Йдеться про нове тлумачення відносин з Європейським союзом, а саме не просто про рівноправні партнерські відносини, а про скасування певних умов для цього. Росіяни прагнуть, щоб співпраця з Євросоюзом та її поглиблення більше не перебували в залежності від прогресу реформ в Росії”.