Як український радіофізик почав бізнес у Німеччині

Deutsche Wele: Пане Сєвський, чим займається ваша фірма?

Сергій Сєвський: Ми розробляємо антени, які допомагають автоматизувати процеси на виробництві й у побуті. Простий приклад - це інтернет речей. Коли пральна машина завдяки Wi-Fi антені контролюється через мобільний додаток на вашому смартфоні. Звичайно, ці модулі мають бути дуже маленькими, дешевими, споживати мало електроенергії. Все це можна вставити хоч у домашні капці.

Як виникла ідея заснувати свій бізнес?

Після захисту дисертації мене взяли інженером у Siemens Mobile. Я став свідком банкрутства цього підрозділу. Для мене це був серйозний досвід, бо я бачив, як люди, що пропрацювали там десятки років, стали безробітними. До цього тут вважалося, що якщо один раз в житті потрапив на Siemens або Bosch, то там можна працювати вже до пенсії. Федеральне агентство праці мені, як безробітному, запропонувало пройти семінар для тих, хто хоче започаткувати свій бізнес. І в програму цього семінару входило написання бізнес-плану. Я не сприймав це серйозно. Просто написав, як би я працював, якби був самостійним інженером. Їм ця ідея сподобалася, і я отримав грант на започаткування власної справи. Близько трьох тисяч євро на місяць протягом року. Фактично, мене державна агенція у 2009 році підштовхнула у сферу бізнесу. Сам пропрацював рік, потім почалися стабільні прибутки, і я взяв першого співробітника. Так я став роботодавцем.

Наскільки важко в Німеччині безробітному з нуля почати власний бізнес?

В Німеччині агентство праці не просто робить виплати по безробіттю, а робить все можливе, аби працевлаштувати людину. Від мене вимагали, аби я сам передусім інтенсивно шукав нову роботу. Тобто, надсилав свої резюме у різні фірми, ходив на співбесіди. Можуть навіть вимагати доказів активності людини у пошуку роботи.

Якщо людина у перші два-три місяці роботу не знайшла, у такому разі починають пропонувати курси підвищення кваліфікації за своєю спеціальністю або навіть навчити нової спеціальності. Я вибрав курси для охочих заснувати свою фірму. Там розповідали про все, що треба для відкриття своєї справи - від паперових формальностей до проблем, які можуть виникнути: бухгалтерського, адміністративного характеру, особливості роботи з податковою. Також серйозно приділяють увагу таким темам, як самомотивація та мотивація співробітників, вміння переконувати клієнтів, організація роботи, пошук нових ідей. В Німеччині виплата по безробіттю становить 60 відсотків від розміру зарплати на останньому місці роботи. Як тільки людина знаходить роботу - виплата по безробіттю припиняється. Однак, якщо це старт власного бізнесу, ці виплати продовжують протягом дев'яти місяців. Плюс мені за умовою гранту виплачували щомісяця ще додатково 300 євро на компенсацію видатків на соціальне страхування. Ці гроші не треба повертати, це не кредит. Це грант від держави для того, аби людина сама почала працювати і не сиділа на допомозі по безробіттю. І навіть якщо у вас з першого дня бізнес приносить прибутки, ці виплати не скасовують.

 

У вас на фірмі працюють лише українці. Відтоді, як ви самі стали роботодавцем, з якими труднощами довелося зіткнулися, коли ви брали на роботу людей з-за кордону?

Коли я починав бізнес вісім років тому, було дуже важко працевлаштувати іноземця, запросивши його з-за кордону. Саме тому першими новими співробітниками у мене були ті українські фахівці, які вже перебували в Німеччині. Під час працевлаштування іноземців і тоді, і зараз агентство праці зобов'язане перевірити, чи не існує аналогічних спеціалістів на ринку праці Німеччини. У них є база даних всіх тих, хто шукає роботу, і під час прийому на роботу нових людей завжди відбувається перевірка. Роботодавець зобов'язаний заповнити формуляр з вимогами до співробітника. І потім за цим формуляром агентство праці звіряється зі своєю базою даних. І якщо були б знайдені такі спеціалісти, які є громадянами Німеччини, тоді я, за законом, мав би зробити вибір на їхню користь. Вісім років тому могли б іноземному фахівцю відмовити у робочій візи. Зараз все стало набагато простіше. Після запровадження так званої "блакитної карти" (blue card) цей процес значно спростився. Якщо іноземець зараз належить до переліку затребуваних професій, наприклад, інженер або лікар, отримання робочої візи не є великою проблемою. От, до нас вчора приєднався новий співробітник. Я запросив його з Харкова. Він прилетів до Німеччини по "блакитній карті". Для українця, який зараз бажає працювати в Німеччині, треба лише знайти роботодавця, який погодиться його взяти на роботу, підписати з ним контракт, і спеціальність має бути затребуваною. В оформленні документів у такому разі труднощів немає. Також я знаю, що на спеціальність інженера роботодавець не має права наймати людину з-за кордону на зарплату меншу за 3300 євро. Це правило має убезпечити від дискримінації іноземних працівників по відношенню до інженерів з німецькими паспортами.

Чи маєте ви німецький паспорт, і чи впливає його наявність на ведення бізнесу в Німеччині?

Я живу в Німеччині вже 17 років і лише три роки тому отримав паспорт і став громадянином. Все якось відбулося саме собою. Самоціллю це не було. Тут це стається автоматично. Спочатку в тебе тимчасова робоча віза, потім за кілька років офіційної роботи пропонують необмежений дозвіл на проживання і роботу. Я міг би отримати громадянство на кілька років раніше. Я не поспішав, бо не було часу на паперові справи.

Німецьке громадянство допомагає легше встановлювати контакт з моїми клієнтами по бізнесу. З німецьким паспортом можна практично в будь-яку країну світу полетіти без візи. І є довіра з боку німецьких замовників. Тут консервативні люди, вони більше довіряють компанії, яка зареєстрована і працює в Німеччині. Мені передають велику кількість даних разом із замовленням, бо часто ми тестуємо перші експериментальні зразки і замовник знає, що витоку його ноу-хау не буде.