Північна Корея бере приклад з Індії

Центральною темою коментарів у європейській пресі стало випробування Північною Кореєю ядерної бомби. Видання аналізують як можливість запровадження санкцій проти режиму у Пхеньяні, так і наслідки майбутнього ядерного статусу Північної Кореї для безпеки цілого тихоокеанського регіону. Газета Frankfurter Allgemeine Zeitung пише:

„Мине ще декілька днів, доки з’ясуються справжні масштаби здійснених Пхеньяном випробувань з військової точки зору. Втім, із точки зору міжнародної політики наслідки вже нині можна розцінювати як дуже і дуже серйозні. Холоднокровний бунт північнокорейського вождя Кіма може серйозно вплинути на розстановку сил у регіоні. Якщо дипломати на міжнародному рівні не знайдуть швидкої і адекватної відповіді на появу ядерної зброї у Пхеньяні, дев’яте жовтня 2006 року може увійти в історію як день, коли розпочався новий виток гонки ядерних озброєнь. Особливо складною ситуація є для сусідніх країн. Кім одним натисканням кнопки поставив під питання стабільність і рівновагу у регіоні, яка після війни на Корейському півострові утримувалася зусиллями міжнародних гравців. Досі все було передбачуваним і зрозумілим: США підтримують Південну Корею, Китай заступається за Північну, Японія тримається осторонь. Тепер цей порядок, який давав всьому регіону (за винятком самоізольованої Північної Кореї) можливість спокійно розвиватись”, опинився під загрозою руйнації”, -

застерігає Frankfurter Allgemeine Zeitung і веде далі:

„Відлуння демаршу Північної Кореї сягає далеко за межі Азії. По Міжнародному договору про нерозповсюдження ядерної зброї завдано удару, який може стати фатальним. Цим документом право на володіння ядерною зброєю поширюється лише на п’ять країн-постійних членів Ради безпеки ООН. Дарма, що бомбами обзавелися Індія та Пакистан – вони ж бо договору попросту ніколи і не підписували. Натомість Північна Корея продемонструвала: цей документ можна викидати у смітник. Пхеньян став першою країною, яка спочатку відкликала свій підпис з-під Договору про нерозповсюдження, а тепер врешті-решт змайструвала собі бомбу. Це останній сигнал тривоги для тих урядів, які сподівалися за допомогою міжнародних документів відгородитися від ядерної загрози. Тепер у багатьох столицях задумаються над тим, чи замість всіляких договорів не краще би було мати свою бомбу. У кризових регіонах для таких амбіцій є більш ніж благодатний ґрунт”, - пише Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Тему продовжує австрійське видання Wiener Zeitung:

„Можна, звичайно, запроваджувати скільки завгодно міжнародних санкцій проти Північної Кореї, але їхня дієвість лишатиметься під великим питанням. Адже Пхеньян не дослухається ані до Пекіна або Вашингтона, ані до Москви чи Брюсселя. Тим більше несерйозно там ставляться до ООН”, -

констатує Wiener Zeitung і далі аналізує можливість силових дій проти режиму у Пхеньяні, зокрема з боку Сполучених Штатів:

„США на даний момент не в змозі повноцінно виконувати роль „світового жандарма”, яку Штати взяли на себе після розпаду Радянського союзу. Хоча би навіть тому, що американська армія попросту надто виснажена кампаніями в Іраку та Афганістані. Крім того, затяжна бійня в Іраку стає для Білого дому внутрішньополітичною проблемою. Провал Сполучених Штатів у ролі жандарма надихає Пхеньян на нові витівки. Північна Корея, мабуть, бачить світ поділеним на два класи: тих, у кого є бомба, і тих, у кого немає. І справді: маєш атомну бомбу – тебе поважають (як у випадку з Індією та Пакистаном), відмовився від бомби – про тебе забувають, з тобою не рахуються (як у випадку з Україною)”, - розмірковує Wiener Zeitung.

„Північна Корея бере приклад з Індії”, пише інше австрійське видання – Der Standard:

„Ядерні випробування Північної Кореї можна пояснити не в останню чергу нерішучою тяганиною навколо ядерної програми Ірану, з яким міжнародні посередники торгуються вже багато місяців Тегераном. Пхеньян би, мабуть, теж не відмовився від тих чудових пропозицій, які роблять іранцям. Але ж не пропонують... Натомість Іран на прикладі Північної Кореї побачив, що можна таки виготовити свою бомбу і нічого за це не буде. Однак і Тегеран, і Пхеньян винесли спільний урок із досвіду Делі. 1998 року Індія провела ядерні випробування, потім були навіть санкції з боку Сполучених Штатів. Але все якось швидко „зам’яли”. Більше того, цього року США та Індія уклали розширений договір про співпрацю у ядерній галузі”, - підсумовує Der Standard.

Огляд преси підготував Євген Тейзе.