Путін – таки демократ?

Берлінська газета Die Welt надрукувала есе відомого німецького журналіста й публіциста Петера Шоль-Латура про сучасну Росію та її відносини із Заходом. Автор закликає позитивно ставитися до Москви:

Без сумніву, у Кремлі зараз панує традиційний для Росії авторитаризм. Але з іншого боку, ніхто не хоче повернення до псевдодемократичної ери перебудови, коли СРСР розвалився сам, коли багатства країни розтягли безсовісні спекулянти, а на вулицях Москви була хаотична картина людських злиднів. Німецьким політикам взагалі варто відвикати читати мораль на деяких континентах і вказувати на порушення прав людини. Тим більше, що залежно від політичної кон’юнктури, німці інколи заплющують очі на порушення цих прав. Звичайно, на просторах Російської Федерації силові структури вдаються до неприйнятних дій, але замовлення на вбивство журналістки Політковської дав точно не Володимир Путін, -

переконує публіцист Петер Шоль-Латур і веде далі:

Що стосується жахливого пригноблення Чечні, то ці ексцеси пояснюються страхом Путіна перед поширенням етнічних та ісламістських заворушень на автономні республіки Північного Кавказу, в першу чергу Дагестан... Головною ж темою в німецько-російських відносинах нині є нафта і газ. Мас-медіа проливають крокодилячі сльози за тими олігархами, які ... використовували грабіжницькі методи, щоб узяти під контроль ресурси країни і прагнули встановити такий же контроль над державою та ЗМІ. В Україні саме так і сталося. Володимир Путін, який узяв собі за приклад Петра Першого, намагається приборкати цих нових „бояр”, -

- пояснює дії хазяїна Кремля Петер Шоль-Латур і продовжує:

...Чи справді так уже й дивно, що потужний „Газпром” вимагає від України та Грузії відповідних цін за поставки газу, після того як у Києві та Тбілісі перемогла не тільки нестримна воля до незалежності, а й орієнтація в напрямку Вашингтона. Піком таких настроїв є бажання вступити до НАТО. Саме тут заритий собака. Північноатлантичний альянс урочисто, хоча й не письмово пообіцяв Горбачову та Єльцину, що після об’єднання Німеччини не буде розширюватися аж до кордонів колишнього СРСР... Натомість НАТО почала справжній „дранг нах остен”, про який говорив ще радник президента США Джиммі Картера Збігнев Бжезинський. Склалося таке враження, що Америка та її європейські послідовники хочуть відсунути нащадків царської та радянської імперій на лінію Смоленськ-Ростов, що викликало в росіян болючі спогади про Другу світову війну. З російської точки зору розширення НАТО на Схід набуло агресивного характеру. Чи справді треба було проводити наступний саміт НАТО у Ризі, майже в передмісті Санки-Петербурга? -

запитує Петер Шоль-Латур і підсумовує:

Немає жодних підстав поширювати комплекс меншовартості по відношенню до Росії. Величезний атомний арсенал з радянських часів не годиться для просування політичного та економічного домінування... Америці варто відмовитися від участі в просуванні НАТО на Схід. І для німців настав час більше звертати увагу на свої інтереси, (а отже, підтримувати більш дружні відносини з Росією – РГ), - пише на сторінках газети Die Welt німецький публіцист Петер Шоль-Латур.

До інших тем. Триває дискусія про протидію неонацистам, які останнім часом активізувалися в Німеччині. Газета Neue Westfälische зазначає:

Політики у безкінечних промовах дебатують, як зупинити наступ „коричневих”. Дехто знову закликає до заборони ультраправої Націонал-демократичної партії Німеччини... Але якщо така заборона знову зазнає поразки, як це було 2003 року, ультраправі ще більше зрадіють. Успішна боротьба з неонацистами повинна вестися з середини суспільства. Але багатьом бракує мужності й бажання, - пише Neue Westfälische.

На завершення – коментар датської газети Information з Копенгагена:

Минулого тижня газетні заголовки били на сполох: „Правоекстремістський шок” та „Багато німців знову хочуть фюрера”. Приводом стало дослідження Лейпцизького університету про німецьких прихильників ультраправих ідей. Це не зовсім коректний термін, адже він вказує на те, що йдеться про якусь маргінальну суспільну групу. Але насправді йдеться про погляди всередині німецького суспільства... Вороже ставлення до іноземців та мрії про появу „твердої руки” знайшли в Німеччині родюче підґрунтя. Коли читаєш про це, волосся стає диба. І запитуєш себе: а чи немає інших країн, де частина політичного спектру представляє збудовану на страху міграційну політику? Де уряд править в авторитарному стилі? Може, ця країна називається Данія? – запитує Information.

Огляд преси підготував Роман Гончаренко